19 січня 2009 в Москві були укладені угоди між НАК Нафтогаз України і ВАТ Газпром про поставки природного газу в Україні в 2009-2019 роках. Підписанню передувало два тижні жорсткої газової блокади. Так званої "другої газової війни", коли блакитне паливо не надходило в Україну та Європу. 

Як пише "Оглядач", через два дні після того, як домовленості були досягнуті, Прем'єр-Міністр Юлія Володимирівна Тимошенко на засіданні Кабінету Міністрів виступила з доповіддю, в якому кілька разів підкреслила унікальність угод, і заявила дослівно наступне:

"Я хочу сказати, що це не просто перемога, це дасть можливість нашу газотранспортну систему модернізувати, переоснастити, і дасть можливість попрацювати над енергозбереженням, над усіма технологіями".

Як випливає з офіційних повідомлень того часу, за підсумками доповіді Тимошенко уряд схвалив угоди і результати переговорів між двома країнами.

Поки Прем'єр роздавала вельми оптимістичні інтерв'ю, і підкреслювала унікальність досягнутих домовленостей, називаючи сумніви критиків "нахабністю", у надрах Кабміну припадали пилом дуже цікаві документи. Документи делікатного характеру, з грифом "для службового користування". Документи, оприлюднення яких неминуче викликало б шок. Втім, дані матеріали здатні шокувати і сьогодні, через два роки після того, як Україна в особі нинішньої глави опозиції підписала "унікальні угоди".

У той день, коли на підготовлених російською стороною договорах повинні були з'явитися підписи українських чиновників, за сотні кілометрів від Москви відбулося засідання Кабінету Міністрів під проводом першого Віце-прем'єра Олександра Турчинова.

Присутнім членам уряду була зачитана директива щодо нових взаєморозрахунків за газ, і перед тим, як перейти до питання по суті, Турчинов передав побажання Глави Мінпаливенерго і Юлії Володимирівни підтримати пропозиції. Проте ж, "не так сталося, як гадалося". Як випливає з документів,  суть московських домовленостей була невідома не тільки простому народу, але і самим міністрам! Більше того, зі стенограми засідання стає ясно, що багатьох присутніх "унікальні умови" просто шокували.

Однак і це не все. Виявляється, сам Турчинов не цілком володів ситуацією, і не міг відповісти на елементарні питання, що лунали з місць. Наприклад, фраза, старанно вбивається в голови громадян, про те, ніби то ціна в 450 доларів - "середньоєвропейська", не влаштувала Пинзеника. Однак на пряме запитання про те, які саме європейські країни на кордоні платять за газ 450 доларів, Перший Віце-прем'єр відповів наступне: "Я не знаю, це умови Російської Федерації, від яких вони не відступають".

Відповідаючи на питання Василя Шандри, Турчинов визнав, нарешті, що "середньоєвропейської ціни не існує"! Говорячи про те, що ціна газу, відповідно до формули, буде прив'язана до вартості нафти, він заявив також щось дивовижне: "І, у всякому разі, стрибків ціни на нафту і мазут не прогнозується". Наскільки цей державний діяч був прав, показав час.

Розуміючи, що прийняття директиви, що суперечить здоровому глузду, і вганяє країну в глибоку кризу, може спричинити за собою ОСОБИСТУ відповідальність кожного проголосував "за", Юрій Єхануров, поставивши кілька запитань, і піймавши Першого Віце-прем'єра на некомпетентності, просто покинув засідання. Перед відходом пообіцявши "ніде не гавкати", і "ніж у спину не вставляти".

Розуміючи, у що їх втягують, і не бажаючи ставати згодом козлами відпущення, Міністри почали активно оборонятися. Шандра засипав Турчинова купою незручних питань, Васюник прямо заявив, що "не розуміє" угод, і визнав, що "нас притисли". Більш того, як висловився Васюник, його "на весілля запросили за 30 хвилин". Члени Уряду знати не знали про те, що відбувається в Білокам'яній, для них цифри домовленостей прозвучали, як грім серед ясного неба!

Різко проти виступив Огризко, Пинзеник прямим тексом сказав про те, що питання йде про "кишені наших громадян", Вінський прийшов до висновку, що "ціна питання - весь державний бюджет", а Новицький визнав: "Україна експортером аміаку вже не зможе бути" . При читанні цих документів, два роки недоступних, і дивом не "загубилися", створюється враження, що перед тобою екстрену нараду Головного штабу, вимушеного обговорювати умови беззастережної капітуляції. По суті, це і було обговорення того, що обговоренню не підлягає, наприкінці засідання, коли обстановка загострилася до краю, Олександр Турчинов підвів свого роду підсумок. Виявилося, "в принципі, для підписання угод немає необхідності стверджувати директиву Кабінетом Міністрів України" ...

Джерело: "Обозреватель".