Енергозберігаючі програми – це економія коштів, природних ресурсів, а зазвичай ще й турбота про екологію. Як відомо з історії, увага саме до цього напрямку допомогла багатьом державам вийти з несприятливого економічного становища, зміцнити позиції у світовій спільноті та покращити добробут громадян. Наприклад, у США саме завдяки посиленій увазі до енергозбереження після нафтової кризи 1973 року споживання енергоресурсів за десять років зменшилося на кілька відсотків, а валовий суспільний продукт за цей період зріс на 25%. Та це далеко не єдиний всесвітньовідомий приклад. Більше того – на думку експертів, сьогодні і Україна має всі шанси остаточно подолати наслідки кризових явищ значною мірою саме завдяки впровадженню енергозберігаючих заходів.          

Про принади впровадження подібних технологій говорили під час засідання "круглого столу" на тему "Досвід реалізації проектів та кращі практики щодо енергозбереження у житлово-комунальному господарстві України", яке відбулося у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Як повідомив головуючий на заході заступник Міністра Григорій Семчук, наразі в нашій державі реалізується близько 230 проектів із впровадження енергозбереження у житлово-комунальному господарстві, з яких 168 уже перебувають на завершальній стадії. З його слів, головним стимулом для впровадження проектів з енергозбереження у житлово-комунальному господарстві України на даний час є зростання цін на енергоносії і, як наслідок, необхідність постійно підвищувати тарифи на житлово-комунальні послуги для населення.

Зі інформацією Урядового порталу, у більшості проектів використовуються типові технологічні рішення - переоснащення потужностей сучаснішим енергоефективним обладнанням та встановлення додаткового. Практикується і перехід на використання як енергоресурсу місцевих видів палива (відходів деревини, тюкованої соломи, торфобрикетів тощо) або електроенергії. Нововведенням, яке стали активно впроваджувати на багатьох теплогенеруючих підприємствах України, можна вважати технологію когенерації, тобто одночасного виробництва теплової та електроенергії. Такий метод допомагає ефективніше використовувати енергоресурси.

До переліку 44 кращих в Україні практик з енергозбереження у житлово-комунальному господарстві та бюджетній сфері на місцевому рівні увійшли і кілька волинських проектів: «Технічне переоснащення чотирьох центральних теплових пунктів Завокзального району ДКП «Луцьктепло» із встановленням коригуючих насосів та автоматизацією управління їх роботи» (м. Луцьк), «Покращення теплозабезпечення ЗОШ №12  шляхом заміни рідинної системи опалення на автономну систему енергоакумулюючого опалення» (м. Луцьк), «Переобладнання котельні КП «Енергія» зі встановленням енергоефективних твердопаливних котлів, що працюють на місцевих видах палива» (м. Ківерці).

Детальніше про ці проекти розповіли заступник начальника головного управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації Володимир Бондарук та заступник начальника головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства ОДА Мелетій Дужик, які були присутні на засіданні «круглого столу».

Перший проект, зі слів Володимира Бондарука, не мав жодних технологічних родзинок. Він передбачав заміну застарілих кожухотрубних підігрівачів на пластинчасті, заміну енергоємного насосного обладнання і автоматики, призначеної для регулювання подачі гарячої води. У теплових пунктах  була встановлена сучасна запірно-регулююча апаратура. Проект був впроваджений протягом 2007-2009 років і досі успішно реалізується. Загальна вартість переоснащення цих чотирьох теплових пунктів склала 2 млн. 160 тис. грн. – 648 тис були спрямовані з міського бюджету, понад півтора мільйони – це субвенції з держбюджету. Економічний ефект, зі слів Володимира Бондарука, досить значний – економія ще на початку впровадження проекту була майже 350 тисяч метрів кубічних газу на рік, у грошах – понад 690 тисяч гривень. 

Другий проект полягав у встановленні теплоелектроакумулюючої системи «Електропік». Принцип дії доволі простий: у стіні наявний спеціальний кабель, який нагрівається під дією електричного струму і віддає тепло стіні і відповідно обігріває все приміщення. З подібних проектів, реалізованих в Україні, луцький визнаний наймасштабнішим, адже площа школи - 5300 квадратних метрів. Проект вартував 1 млн 24 тис грн і був профінансований міською владою. Шукати шляхи зекономити спонукала ситуація з обігрівом школи: раніше навчальний заклад обігрівала котельня, яка спочатку працювала на дизпаливі, пізніше – на природному газі, теплова енергія була дуже дорогою, а тепломережа перебувала у поганому стані. Впроваджували проект у 2007-2008 роках, тоді ефект від економії 190 тисяч кубічних метрів газу становив 165 тисяч гривень на рік. Сьогодні, оскільки вартість газу для бюджетної сфери – майже 3 тисячі гривень, то вигода становить 570 тисяч гривень на рік. Якщо говорити про електроенергію, то по енергетичних можливостях 1 кубометр газу – це 3,5 кВт/год електроенергії. Якщо вартість електроенергії для бюджетної сфери помножити на 3.5 – виходить, вартість електроенергії майже дорівнює вартості газу. Але особливість проекту в тому, що обігрів школи здебільшого проводиться вночі, обліковується зонними лічильниками. І вартість електроенергії, яка використовується у нічний період, становить тільки 35% від звичайного тарифу, що і дозволяє економити.

Третій відзначений на всеукраїнському рівні проект, зі слів Володимира Бондарука, був впроваджений також через недостатність бюджетного фінансування. У котельні КП «Енергія», що у Ківерцях опалювала заклади бюджетної сфери (житлові будинки перевели на індивідуальне газове опалення), почали використовувати дешевші види палива. Для впровадження проекту обрали виготовлені у Ковелі, на спільному українсько-литовському підприємстві ТзОВ «Волинь-Кальвіс», котли із механічним завантаженням. Економія полягає у тому, що замість газу використовується подрібнене дерево. Вартість кубометру газу для бюджетної сфери - близько трьох тисяч гривень, а вартість одного кубометра технічної тріски – 140 грн. Один кубометр газу рівноцінний чотирьом кубометрам тріски, які коштують 560 гривень – економія вражаюча. Також на об’єкті було замінене насосне обладнання, яке зменшило кількість споживання електроенергії, і котельня стала рентабельною.

Минулоріч під головуванням першого заступника голови ОДА Олександра Башкаленка пройшов науково-практичний семінар «Ефективне подовження ресурсу енергетичного обладнання в промисловості та комунальній енергетиці на основі струменево-нишової технології спалювання палива». Варто зауважити, що пальники, виготовлені на базі цієї технології, згідно державних програм з енергозбереження Кабінету Міністрів України та Міністерства будівництва та житлово-комунального господарства України вважаються основними для відродження теплового господарства України.  Ці пальникові пристрої одиничної потужності від 50кВт до 40МВт надають котлам можливість працювати на повному навантаженні при низькому (до 500 мм.в.ст.) та середньому (до 2500 мм.в.ст.) тиску газу, дозволяють знизити питомі витрати газу для котлів від 5 до 15% та витрати електроенергії від 20% до 50% на привід тягодуттєвих засобів. Пристрої безпечні в експлуатації, відповідають сучасним екологічним стандартам; існує можливість блочного виконання (газова арматура, блок автоматики регулювання та безпеки, вентилятор та ін.) для реалізації сучасних вимог з автоматизації.  Модернізація об’єкту окуповується не довше року. Якщо коефіцієнт корисної дії котлів старого зразка не перевищує 80%, то СНТ гарантує кращий показник ККД - 90%. Як розповів Володимир Бондарук, цьогоріч вже іде робота зі встановлення по кілька таких пальників на всіх підприємствах комунальної енергетики Волині.

Також, з його слів, в обласному бюджеті цьогоріч передбачено 5,5 мільйони гривень на термореновацію будівель чотирьох обласних закладів охорони здоров’я – дитячої клінічної лікарні, інфекційної лікарні, психіатричної лікарні №1 та  тубдиспансеру.

Як зазначив перший заступник голови облдержадміністрації Олександр Башкаленко, енергозбереження є одним із пріоритетних напрямків діяльності обласної влади. З його слів, протягом 2010 року на Волині на виконання завдань Комплексної програми енергозбереження впроваджено 1320 заходів (у 2009 році їх було 1157), на реалізацію яких використано 110 млн. гривень. Економія від впровадження цих заходів склала 80 млн. гривень. Крім того, завдяки поліпшенню загального інвестиційного клімату в області у 2010 році отримав поштовх розвиток виробництв альтернативних видів біопалива, насамперед місцевих. У 2010 році на їх реалізацію використано 7.5 млн. гривень. За рахунок цього заміщено традиційні енергоносії на суму близько 2 млн. гривень.

«Нам вдалося зрушити з мертвого місця ситуацію і у торф’яній галузі, - розповідає Олександр Башкаленко. - Необхідність виробництва альтернативного палива на ДП «Волиньторф» обговорювалася з 2006 року, і лише у 2010 році розроблено техніко-економічний розрахунок реконструкції з установкою преса-гранулятора для виготовлення торфопеллет на торфозаводі цього підприємства. Згідно з розрахунком, загальна вартість реконструкції складатиме 2.8 млн. гривень, термін окупності проекту – 3.5 роки. А у серпні минулого року було схвалено проект Регіональної програми підвищення енергоефективності області на 2010-2014 роки. Програмою передбачається втілення заходів з енергозбереження протягом цього періоду на загальну суму понад 1 млрд гривень. Розрахунковий економічний ефект складатиме загалом майже 0.5 млрд. гривень».

Як розповів заступник начальника головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства ОДА Мелетій Дужик, наразі з нашої області до столиці поданий ряд пропозицій на пілотні проекти з енергозбереження. Отож, робота триває постійно, і впровадження сучасних енергозберігаючих технологій дає змогу зберігати чималі фінансові ресурси та розвивати економіку усієї держави загалом та Волині зокрема.