Останнім часом в Україні абсолютно не зверталося уваги на аграрну політику. Фермери виживали з величезною працею. Сьогодні ситуція змінюється. Починаються реформи. 

    - Ми вже втручаємося в ціноутворення, але не адміністративним шляхом, коли ми наказуємо, змушуємо когось. Ні. Ми втручаємося шляхом організації таких ось безпосередніх продажів, шляхом випуску більш дешевої продукції. 

    - Прибираєте посередників? 

   - Я хочу сказати кілька слів ось про що. Абсолютно правильно в коментарях йшлося, що незважаючи на посуху, незважаючи на те, що врожай трошки нижче, ніж, скажімо, в минулому році, разом з тим, він значно вище, ніж середньорічний урожай по зерну. У нас був, наприклад, критичний 2003 рік, коли ми зібрали лише 20 млн. тонн пшениці і зернових культур, так? 

    А зараз у нас майже 39 млн. тонн, тобто це значно перекриває наші потреби і у фуражному зерні, і в продовольчому зерні, і в посівному, і навіть у перехідних запасах на наступний рік, які ми повинні мати на випадок, якщо раптом буде неврожай в наступному році. 

    Зараз Уряд прийняв рішення, виділив необхідний ресурс для того, щоб, перш за все, Аграрний фонд закупив 2 млн. тонн зерна, до Державного резерву були закладені необхідні запаси і зерна, і муки, і круп, і масла, і так далі. Ось зараз такі закупівлі будуть здійснюватися. Ми, нарешті, вперше за останні кілька років закладемо в наші державні фонди достатньо ресурсів, щоб недопустити спекулятивних та ажіотажних настроїв на ринку продовольчих товарів. 

    Друге. Я вже почав говорити про те, що створюється система, і вона буде створена приблизно впродовж кількох років, - це оптові ринки, це система овочесховищ. До речі, про картоплю. За найскромнішими підрахунками ми зробимо 18 млн. тонн картоплі цього року. Ще картопля не повністю викопана, але тим не менше вже такі оцінки у нас є. Що таке 18 млн. тонн? Наші продовольчі потреби приблизно 6 млн. тонн, для корму худоби десь приблизно 5-6 млн. тонн, і 6 ще залишається. Яка його подальша доля, ви знаєте? Воно згниває, на превеликий жаль, пропадає. 

    - Є ж багато міст, де неврожай. 

    - Тому зараз наше головне завдання на ті овочесховища, які більш-менш забезпечують збереження картоплі, завести і зберегти. Ось виникали в Уряді такі дискусії, коли по гречці почався ажіотаж, найпростіше рішення - швидко завести, наприклад, 20-30 тис. тонн цієї гречки, закупити і завести. Добре, я попросив, щоб мені повністю розклали баланс. Якщо б ми її закупили, ми витратили б гроші і потім не знали куди б подіти ту гречку, якої у нас самих більш, ніж достатньо. 

    Тому цілком очевидно, що було прийнято правильне рішення. Ажіотаж зараз спаде, його не буде, вже зараз її не так-то й розкуповують, і ми відмовилися від закупівлі гречки за кордоном. 

    Але ми можемо аналогічно вирішити питання із картоплею, наприклад. Ми можемо закупити 200-300 тис. тонн картоплі, завезти, тоді наші виробники картоплі будуть в дуже серйозному збитку. Чи треба це робити? 

    Тому, я і зараз звертаюся до всіх і виробників, перш за все, і КРУ зрозуміти ситуацію, і допомогти нашим людям, перш за все, не підвищувати необгрунтовано ціни, а продавати їх за реальною вартістю, яка покриває витрати і створює необхідний запас для вирощування врожаю наступного року. 

    Ми максимально сприятимемо розвитку нашого аграрного комплексу. Зараз на порядку денному в Уряді таке питання. Зрозуміло, чому, скажімо, ми кожен рік зазнаємо труднощів з молочними продуктами. У нас до критичного рівня впало виробництво і поголів'я великої рогатої худоби, і відповідно виробництво молока, вже 5 млн. голів великої рогатої худоби. 

    - А скількі ферм зруйнованіх стоїть в Україні! 

    - Так, стільки ферм. Але у нас величезна кількість худоби знаходиться в приватній садибі. І ось теля, припустимо, з'явилося на світ, його взяли, забили, повезли на м'ясо. Як створити стимул, щоб його не на м'ясо повезли, а виростили, хоча б 2-3 роки, а потім і зберегли у вигляді корови. 

    Я думаю, що ми введемо систему, за якою кожен власник такого теляти чи корови, отримає субсидію, і буде її отримувати до тих пір, поки це теля не стане коровою, і не буде давати молоко. Звичайно, ефекту ми досягнемо не відразу. Ясно, що потрібно 3-5 років, протягом яких відбудеться підйом стада, збільшення кількості голів великої рогатої худоби, і нарешті з'явиться домінуюча пропозиції над попитом на нашому ринку. Але ми цього досягнемо, обов'язково.