Бідкаючись з приводу того, яка нині скрутна ситуація з українськими тролейбусними парками в усіх містах України, пан директор Луцького підприємства електротранспорту Костянтин Патракеєв запропонував свої «геніальні» варіанти вирішення цієї проблеми. Вважаючи, що в Україні існують нерентабельні тарифи на транспорт, він впевнений, що рентабельнішими вони стануть після того, як черговий раз підвищиться плата за проїзд. Доводячи «нормальність» своєї пропозиції, директор ЛПЕ навів приклад вартості проїзду у громадському транспорті в Німеччині, зокрема в Берліні – 5 євро, в Польщі – ціна одноразового проїзду становить один євро. «І нічого - платять», - стверджує він. Патракеєв абсолютно переконаний у тому, що будь-який українець, який отримує зарплату розміром 1000 грн, цілком може дозволити собі кататися за 4 грн, а не за 2. Це знущання чи що? Чи просто гумор такий своєрідний? Невже пан Костянтин не в курсі, які розміри зарплат у Німеччині? У нас люди ледь кінці з кінцями зводять, аби нашкребти грошей оплатити житлово-комунальні послуги, на їжу та на одяг, - зрозуміло, що в тисячу тут важко вкластися, а тут такі пропозиції.. Можливо пан директор рахувати не вміє, то тоді постає питання як він вмудряється керувати таким підприємством? Можливо й через те воно теж збиткове? Якщо він не знає, як вивести Луцьке електротранспортне підприємство з кризи, то нехай звільнить свою посаду для кваліфікованих людей, а не розкидається варіантами про те, як черговий раз обідрати зубожілих людей! Його інша ідея щодо рятування ЛПЕ, що полягає у тому, щоб місто саме дотувало транспортне підприємство, взагалі не заслуговує на розгляд. До речі, ніхто не забув, що і підняття цін до 2 гривень за проїзд у маршрутних таксі Волинське територіальне відділення Антимонопольного комітету України визнало незаконним. Однак, де реагування на це визнання? Поговорили, і відклали цю проблему до кращих часів, бо люди їздять, мовчать, - і добре. Проте, немає жодних сумнівів, що якщо влада ризикне підняти плату за проїзд хоча б на копійку, чиновникам стане непереливки. Степан Старчук (за матеріалами ВН)
|