«Боротьба з корупцією - пріоритет в діяльності міліції », - днями сказав Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов і додав, що в першому кварталі цього року щотижня в середньому було задокументовано 150 фактів отримання хабарів. 

Боротьба з корупцією, про яку так багато говорить і якій приділяє так багато уваги діюча влада, стосується і вищих навчальних закладів. Про боротьбу з хабарництвом не раз говорив і Міністр освіти Дмитро Табачник.

У нього є три концепції. Перша - адміністративна. «Якщо я дізнаюся, що в якомусь вузі з студентів вимагають хабарі, туди їде інспекція державних установ. Це спеціальний урядовий орган. Якщо студенти підтверджують факти хабарів, то летять голови», - говорить він.

Друга - Міносвіти має право ввести у вузах «міністерські контрольні». «Тоді буде видно, який студент купив оцінки, а який викладач їх продав », - говорить Табачник.

Третя рецепт - підвищити зарплати викладачам. При цьому міністр наполягає: часто студенти самі провокують корупцію. «Просунуті» студенти кажуть: «Навіщо нам «паритися», вчити. Давайте заплатимо». Щоб подолати корупцією, самі студенти повинні виробити у себе нетерпимість до хабарів», - говорить він.

Те, що студенти вузів не вміють і не хочуть боротися з хабарництвом власним прикладом, підтвердило опитування, проведене фондом «Демократичні ініціативи». Соціологи підрахували: з випадками корупції стикаються 33% студентів, чули про неї ще 29%.

Корупція і якість освіти

Цікаво, що за даними опитування більшість респондентів вважають, що в Україні можна отримати якісну освіту. Середня оцінка за п'ятибальною шкалою - 3,5 для системи освіти взагалі і 3,6 - для окремого навчального закладу.

Але є відповідні відмінності. Наприклад, вище за все оцінюють рівень освіти ті, хто вчиться за природним й технічним профілем, а найнижчий - в аграрному і суспільно-гуманітарному. А коли в соціологів поцікавилися, що найбільше турбує у студентському житті, виявилося, що матеріальний компонент - брак грошей. У той час як проблема неякісного викладання далеко не на першому місці.

Студенти, просто, не розуміють, що кваліфікованих і компетентних працівників цінують скрізь, і їх завжди не вистачає. А хабарі як раз заважають отриманню якісної освіти.

Можна говорити, що корупція у вітчизняних вузах здійснюється за ринковим принципом: є попит - є послуга. Попит - з боку студентів, яким потрібно здати іспит, курсову, дипломну роботу. І в цьому самі студенти зізнаються, адже на питання: «Як ви вважаєте, чому студенти купують собі оцінки?» дві третини відповідають, що їм ліньки вчитися, простіше вирішити питання за допомогою хабара. І тільки 20% говорять про зовнішній тиск, про те, що від них вимагають гроші чи подарунки.

Отже, до купівлі оцінок студентів підштовхує небажання вчитися - про це свідчать відповіді респондентів 46% опитаних. 37% вказують на знецінення самої освіти як головний чинник появи хабарів.

Майже 24% вважають, що у працюючих студентів бракує часу на навчання. Але головною проблемою вітчизняних  навчальних закладів експерти називають саме корупцію.

«Не так давно і Президент України Віктор Янукович визнав, що корупція стала системним чинником українського суспільства, його складовою. А якщо до її утворення у нас в країні причетні, по щонайменше, десять мільйонів, то більшість з них пов'язані з цим системним чинником », - каже Георгій Касьянов, директор освітньої програми одного з фондів.

Експерт стверджує, що в порівнянні з 2002 роком ситуація погіршилася з точки зору охоплення корупцією вищого освіти - вона проникла всюди. Але найбільш сумним є те що - ставлення до корупції з боку студентів покращилося: вони говорять про неї як про позитивне явище.

«Результати опитування мене здивували, - каже Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. - Ми весь час думали, що є такі погані викладачі, які або з бідності, або з аморальності змушують студентів давати хабара. І весь час ми вирішуємо, що з ними робити: замінити, залякати. І варто сказати, що ми робили різні опитування, які стосуються хабарництва. У різних груп населення існував каральний ухил - здається, якщо посилити покарання, то корупція припиниться. Але насправді реальне подолання корупції починається з того, що потрібно визначити причини.

Я кажу: корупції не буває «взагалі», вона завжди конкретна. Будь-які антикорупційні заходи потрібно приймати, розуміючи причини. Адже якщо причини залишаться, то корупція буде відтворюватися».

Злочин чи норма життя?

У світлі сказаного цікаві відповіді студентів на питання: «Для вас корупція це ..?». 35,1% сказали, що це один з можливих способів вирішення існуючих проблем. 31,1% - злочини, 20,8% - норма сучасного життя, 12% - не визначилися, а 1% - не знали, що відповісти.

Але якщо не викладачі підштовхують студентів до хабарництва, то хто? Виявляється, що часто студенти у своїх протиправних діях слідують прикладом інших. Зокрема, старшокурсники. Від них студенти дізнаються, як і кому дати хабара. Так відповіла,- велика частина респондентів. «Тобто відбувається безпосередня передача досвіду при вирішенні цього питання », - говорить Бекешкіна.

«Не скажу, що існує тотальна корупція, але її існування - атрибут сучасного студентського життя, - продовжує експерт. Цікаво, що багато студентів не розуміють, що надавати викладачам послуги, дарувати їм подарунки - це теж корупція. Наприклад, купувати особисто написані ними підручники, книги, квіти.

Коли запитали, навіщо вони це роблять, половина відповіла: щоб отримати хорошу відмітку. Тобто це очевидна корупційна практика».

Треба зауважити, що на поширення корупції не впливає і форма власності навчального закладу: у державним чи комунальних вузах з цим  явищем стикаються приблизно 33%, у приватних - 35%. Також однаково поширюється корупція на денне і заочне відділення.

Несподіваним виявився той факт, що рівень хабарництва виявився вищим в юридичних вузах. Найнижчий зафіксований у технічних університетах та інститутах.

Що стосується сум хабарів, то вони немалі. Розмір середнього хабара в українських вузах - 376 гривень. Один з респондентів,  відповів, що йому довелося заплатити 4500 гривень! Але мінімальна сума становить 50 гривень. Однак її платили одиниці - сім чоловік з тисячі.

 Раціональні цифри починаються з 100 гривень (про це сказали 11%). Але частіше називали суми від 200 до 400 гривень (38%). 15% заплатили від 400 до 1000 гривень, а 4% - більше тисячі гривень.

Протокол лікування

Є у студентів і рецепт боротьби з корупцією. Хоча особисто в цьому участі ніхто з них брати не хоче. Тим не менше, більшість студентів виступають за організацію телефону довіри і створення системи співпраці з правоохоронними органами. Однак, важливо розуміти, що подібні заходи підходять в 20%, коли викладач сам провокує на взятку або вимагає її. Іншими словами, студенти не збираються викривати самі себе. 39% опитаних вважають, що в цілому потрібно протидіяти вузівскій корупції, а особисто готові - всього 5%.

91% респондентів відповіли, що у них немає особистого досвіду боротьби з корупцією. «Що стосується таких реальних можливостей як створення незалежної експертної комісії, яка могла би контролювала загальну якість знань без іспитів, або формування державного стандарту вимог до кожної спеціальності, проведення незалежного тестування, то такі заходи особливого захоплення у студентів не викликали», - говорить Ірина Бекешкіна.

Але, якщо коли-небудь в Україні була б створена система, яка хоча б спочатку контролювала  продукт, який випускають вузи, то це зняло б багато проблем. Студенти не платили б хабара, якби вони розуміли, що в кінці навчання міністерська комісія або група незалежних експертів перевірить знання, і тим, у кого виявиться недостатньо точно, не дасть дозволу видавати диплом.

 Так само існування зовнішнього контролюючого органу вирішило б питання відсіювання навчальних закладів, які випускають «неякісний товар». Навряд чи всі зможуть дізнатися, які ВНЗ грішать цим, то, зрозуміло, випускників їх не будуть брати на роботу.

І наостанок варто нагадати, що 7 квітня Верховна Рада проголосувала за Закон про боротьбу з корупцією. З 1 липня -  його норми повинні вступити в силу.

У ньому є стаття і про розмір хабарів. За «подарунок» до 85 гривень очікує штраф 8500-12750 гривень, від 85 до 3339 гривень - штраф 12 750-25500 або обмеження  волі строком на 2-5 років, від 3400 до 8499 гривень - позбавлення волі на 5-10 років з конфіскацією майна.

А якщо ж когось зловили на дачі-отриманні взяткики в розмірі понад 8500 гривень, то можна потрапити за грати терміном на 8-12 років з конфіскацією майна ...

Саша Скринська