Для початку розглянемо ситуацію на місці, а саме у місті Нововолинську. Пригадайте, як кардинально змінилася ситуація у шахтарському місті після того, як воно набуло статусу території пріоритетного розвитку. Змінилася і соціальна ситуація, яка була просто катастрофічною: місто лідирувало у статистиках по СНІДу та наркоманії. Шахтарі, які втрачали роботу внаслідок закриття шахт, врешті отримували шанс заробляти гроші – не мандруючи по заробітках. Одним розчерком пера саме прем’єр Тимошенко в 2005 році звела нанівець 25 інвестиційних проектів, скасувавши пільги для нових інвесторів. Цим вона не лише знизила рейтинг стабільності, але й позбавила нововолинців робочих місць. Зараз залишилось трохи більше десятка підприємств, які працювали в зоні пріоритетного розвитку.

     Малий та середній бізнес пам’ятає, що кожного разу, коли вона очолювала уряд відразу підприємцям-єдинщикам доводилося наповнювати бюджет Пенсійного фонду. Так сталось і в цьому році, коли з травня та до кінця літа кожен підприємець був зобов’язаний щомісячно сплачувати більше 200 грн платежів до Пенсійного фонду. На таку підтримку та розвиток розраховував малий і середній бізнес?!

     В усіх європейських країнах дотацію а сільськогосподарську продукцію отримує без посередньо селянин, або товаровиробник, а не товаропереробник, як це є зараз. Таке посередництво ставить виробика у глухий кут, до нього у підсумку доходять лише крихти з панського столу. Тому селянин вирізав худобу, не працював на полі бо вся праця була на збиток. От і маємо ціни: цукор – 10 грн, молоко – 6 грн, яйця, м’ясо і так далі…

Росіяни дивуються, як головний постачальник цукру Радянського Союзу зараз перебуває у такій катастрофічній ситуації. Варто зауважити, що у східного сусіда солодкий товар на 2–3 гривні дешевший, аніж в Україні, для якої цукрова галузь була провідною. Ми могли б заробляти колосальні гроші при нинішніх світових цінах на цукор, але знову втратили шанс.

     Цікава ситуація і з українськими банками в період кризи. Уряд вирішив заливати пожежу бензином. Багато з нас брали кредит, а хтось мав депозити в банку. Якщо ти кредит не віддаєш, то банк включає усі наявні в країні механізми: листи-прохання, дзвінки служби безпеки банку, колекторські фірми, суди, виконавча служба… А тепер варіант коли людина мала депозит і банк не віддав його. Що тільки клієнт не робив, а банк жодним чином не можна було «пробити». В даному випадку банк – порушник законодавства і повинен відповідати. Але ні! Уряд набрав кредитів у Міжнародного валютного фонду та Світового банку й роздав їх банкам-невдахам. Люди отримали власні знецінені кошти, а кожен громадянин України за позику уряду – борг в ДВІ ТИСЯЧІ доларів.

     То що вагомого зробила Тимошенко для Нововолинська? Створила стратегічний запас вугілля? Заплатила шахтарям на Донбасі за вугілля на 5 років вперед… На сьогодні шахтарі уже другий місяць не отримуть зарплати. Багато з них жартує, що у випадку перемоги Тимошенко гроші швидше за все можна буде запити холодною водою. Адже цілі досягнено, електорат свою справу зробив.

     Пригадується цікава постанова Кабінету Міністрів уряду Януковича. Ось її назва: «Про затвердження Порядку спрямування у 2007 році коштів на створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення вуглевидобувних регіонів, де ліквідовано шахти, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості». Власне, на основі цього документу й було профінансовано будівництво заводу з виробництва гофротари у селищі Жовтневому, де кілька десятків людей отримали роботу.

     Пам’ятається, що і окружна дорога, яка веде з Володимира-Волинського на Львів ремонтувалась теж у 2007 році. Того ж року місто отримало 8 мільйонів гривень(!) державних дотацій та субвенцій на соціально-економічний розвиток й реформування ЖКГ. Того 2007 року мільйонні суми виділялись на модернізацію та заміну мереж «Теплокомуненрго» та «Водоканалу», ремонт покрівель багатоквартирних будинків, будівництво сміттєзвалища. Будівництво 10-ї шахти мало бути завершене у 2008 році… Але прийшов до влади уряд Тимошенко…. Тільки у ваших силах зупинити смугу провального керування державою.

     Людей дезінформують листівками незрозумілого характеру, граючи на емоціях. Але якщо подумати, то за керівництва Юлії Тимошенко місто повільно сповзає до статусу міста-аутсайдера 90-х років, за усіма показниками. Нововолинськ–це специфічне місто з одного боку, тут проживає значна кількість шахтарів, а з іншого, за кілька кілометрів від нас кордон із Польщею. Дуже прикро, що всі ці моменти урядом Тимошеннко практично не враховані. Жодних зрушень у позитивну сторону ми не спостерігаємо. А ті підприємці, які провадять діяльність, роблять це радше всупереч, а не завдяки урядовій політиці. Тому потрібно бути розважливими і вміти читати між рядків прем’єрських тирад.