Про завуальовані платні послуги, розмір яких установи охорони здоров'я встановлюють на свій розсуд, в нашій області вже ходять легенди. Там п’ять гривень, там - десять, там – кілька сотень. Щоправда, беруть не лише грошима, а й товаром, як наприклад ватно-марлева продукція, санітарно-гігієнічні засоби, медикаменти тощо. Зовсім іншими сумами оперують, якщо мова йде не про поріз на пальчику чи ГРЗ… Конкретну історію про це , мабуть, може розповісти кожен, проте наведемо тільки один приклад. В пологовому будинку, як розповідає Олена П., вона «сплатила благодійних внесків на 300 грн як для пацієнток з області, та ще плюс медсестри просять 58 грн на пакет для поступаючих, а приносить на ці гроші шприц за 1,2 грн і оглядовий пакет за 11грн і 2 скарифікатори». «Після пологів як до школи заходять медсестри і просять кошти : то на постіль 20 грн, то на суміш 50 грн, то на муніципальні збори 10 грн і за деякі уколи зі словами «а з Вас прічітаєтся" по 20.грн, - продовжує розгнівана жінка. - Напередодні операції, медсестра розповідає ніби по секрету, що за успішну операцію треба віддячити лікарю, анастазіологу. На запитання по 100 грн вистачить? Була відповідь, мовляв "не позорся, тож вам по 12 тисяч за пологи заплатять! Від пологів і до виписки взяли в мене не менше 250 грн тільки на паперові рушники, рідке мило,туалетний папір, вологі серветки!!! І навіть на виході при виписці якась пані з ящичком, на якому червоний хрест, жебрала на якісь простирадла! І це я згадала далеко не все, а ви про безплатну медицину розповідаєте…» Але «безплатна медицина» має два боки медалі. Деякі медпрацівники розповідають, що збирати благодійні внески їх змушують керівники медичних закладів. Наприклад, в одній із поліклінік в обласному центрі персонал має озвучувати «прохання» сплатити внесок. Для їх обліку ведеться журнал, у якому пацієнт ставить свій підпис. В іншій поліклініці також збирають внески. Однак підхід до цього діла інший — у кабінетах розміщені «ящички-коробочки», на яких написано щось на кшталт «будь ласка, зробіть благодійну пожертву».У деяких медичних закладах працівники розповідають, що «згори» їм доводять план щодо збору благодійних внесків. Якщо медик його не виконає, то залишається без премії. Усі зібрані внески разом із прибутково-касовими ордерами передаються у бухгалтерію. Подальша ж доля цих коштів для самих медпрацівників є загадкою. 49-та стаття Конституції, де записано, що медичне обслуговування в Україні безплатне, на практиці вже давно не діє. Це визнають як самі пацієнти, так і лікарі. Практично у всіх лікарнях, окрім особистої подяки від пацієнта, практикуються, так звані, благодійні внески. Можна, звичайно, не платити. Втім, часто-густо, без відповідного «папірця» не починається й лікування. Тож держава вирішила взяти під контроль цей процес. Якщо у пацієнта вимагатимуть додаткові кошти на лікування, він може звернутися зі скаргою не лише до головного лікаря. Тепер і Антимонопольний комітет України (АМКУ) також розпочав боротьбу з "добродійними" внесками. Водночас у Волинському обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України роз'яснили, що закон не забороняє добровільні спонсорські внески в будь-яких розмірах, але вимагати їх, наприклад, за УЗІ, рентген, кардіограму або на ліки для операції лікарі не мають права. Виконуючи рекомендації Антимонопольного комітету України, Міністерство охорони здоров’я України має посилити контроль за дотриманням чинного законодавства під час збору в закладах охорони здоров’я благодійних внесків. У Міністерстві охорони здоров'я зазначають, що вони вже надіслали роз'яснювальні листи на місця, в яких від головлікарів вимагають дотримуватися законів при зборі внесків. Дозволено вивішувати в лікарні оголошення про те, що кожен може за бажанням здати певну суму на потреби лікарні (натомість видадуть квитанцію із вказівкою прізвища і пожертвуваної суми). «Без благодійних внесків лікарні не змогли б проіснувати не те, що місяць, а й тиждень, - вважає головний лікар Волині Ігор Ващенюк. - Інший вихід - це повне фінансування з державного бюджету». Але у дефіциті коштів немає нічого дивного, адже, за його словами, навіть у таких високорозвинених країнах, як Німеччина, Швейцарія, США видатків на медицину теж не вистачає повною мірою. Окрім того, за словами Ігоря Ващенюка, у волинських лікарнях все прозоро – усі благодійні внески є благодійними і добровільними, та використовуються справді за призначенням. Інша справа, якщо людину не хочуть лікувати, бо вона відмовляється бути «благодійником». Якщо ж лікар вимагає гроші, хворий може поскаржитися (краще письмово) головлікареві або в регіональне управління МОЗ. У Волинській обласній клінічній лікарні коментувати ситуацію щодо благодійності з боку пацієнтів без головного лікаря медзакладу, який на той момент був у відрядженні, відмовилися. Слід додати, що цьогоріч ситуація щодо фінансування галузі медицини значно покращилася. Зокрема заплановані надходження на медицину є значно кращими, аніж у 2009, і, як вважають у МОЗ України, бюджет є достатнім для того, щоб вийти з критичної ситуації, яка склалась, у державі в цій сфері. Приміром, у цьому році збільшено на 20% фінансування всіх медпрепаратів. Цьогорічний бюджет Міністерства охорони здоров’я і програм, які фінансуються через МОЗ, збільшено на 600 млн. грн., а консолідований бюджет усієї медичної галузі на цей рік збільшено на 9 млрд. грн. Міла Шульгач
|