- У березні виповнюється рік з дня, коли важелі правління державою взяла до рук нова команда, серед очільників якої і ви, пане перший віце-прем’єр. Стисло цей період можна назвати «від руїн – до стабільності». Чи не так?

    - Справді, на початку минулого року ситуація була вкрай важкою. Дефіцит сектору держуправління досягав майже 20 відсотків. Казна спорожніла. Державний борг за 2009 рік виріс на 61 відсоток. Надзвичайно невигідна для України газова домовленість унеможливлювала вихід економіки з кризи. 

    За короткий час країні вдалося стабілізувати державні фінанси, налагодити активну співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями, істотно покращити кредитні рейтинги, кардинально знизити приріст боргів. За підсумками 2010 року українська економіка зросла більш ніж на чотири відсотки, а показник інфляції став одним з найнижчих за останні сім років. Ми ухвалили збалансований бюджет на 2011 рік. Зросли валютні резерви та вклади населення в банках. 

    Держава налагодила системну роботу із середньострокового планування, яка не проводилась останніми роками. Навесні ухвалимо Програму соціального та економічного розвитку України на 2012 рік, яка стане базою для підготовки держбюджету на наступний рік. 

    Розпочали масштабне будівництво об’єктів інфраструктури, якого не було за роки незалежності. По всій країні ведеться активне будівництво доріг, мостів, аеропортів, вокзалів, лікарень, стадіонів. Причім, уже в 2010 році збудовано десятки важливих транспортних об’єктів, які лише планувалися попередньою владою протягом десятиріч. Важливо не тільки закласти основу для розвитку економіки, але й значно збільшити віддачу від використання нашого транзитного потенціалу. 

    - Чи вдалося перевести зовнішню політику з площини тривалих пошуків ідеологічного вектора на економічні рейки? 

    - Таке завдання перед урядом поставив Президент України. Ми кардинально збільшили свої зусилля у справі просування українських компаній на міжнародні ринки. Розпочалося співробітництво з багатьма країнами, з якими останніми роками навіть урядові контакти були замороженими. Активізувалися переговорні процеси щодо спрощення торгівлі для українських виробників. Сьогодні Україна активно працює над впровадженням режимів вільної торгівлі з Євросоюзом, СНД, а також з Канадою, Туреччиною, Сінгапуром, Ізраїлем, Марокко та іншими державами. 

    Зроблено реальні кроки у напрямі диверсифікації забезпечення країни енергоносіями, збільшенню власного рівня видобутку нафти та газу. Як ви знаєте, це дуже складний процес, проте вже почалась реалізація конкретних проектів. Більшість великих міжнародних компаній заявили про готовність інвестувати в розвиток наших родовищ, і з ними ведеться активна робота. 

    Уряд розпочав модернізацію вітчизняної енергетики, підвищення її надійності та ефективності. Це і реконструкція двох з половиною десятків блоків ТЕС, і розвиток та підвищення надійності всієї енергосистеми, суттєве зменшення втрат у мережах, і добудова нових блоків АЕС, і модернізація та підвищення рівня безпеки всіх діючих атомних блоків, і побудова заводу з виробництва власного ядерного палива, і добудова 1-ї черги Дністровської ГАЕС, і реконструкція 70-ти агрегатів на 9-ти вітчизняних ГЕС. Цей перелік можна ще продовжувати – і все це реальні проекти. Серед пріоритетів також розвиток відновлювальних джерел енергії. В цій сфері ми поставили перед собою завдання, які практично співпадають із цілями Євросоюзу. 

    - На якому ґрунті найкраще приживаються інвестиції? 

    - Щоб досягнути головної мети реформ, які проголосив Президент України Віктор Янукович, – значного збільшення рівня та якості життя громадян, існує шлях один: модернізація всіх сфер. Передусім економіки. Досвід усіх країн, які протягом 10-15 років здійснювали значний економічний прорив, свідчить: необхідно обрати пріоритетні ніши і створити сприятливі умови для інвестора. В результаті збільшиться конкурентоспроможність і енергоефективність економіки, зросте частка високотехнологічних виробництв. 

    Відомо, що наша країна досі так і не вийшла з інвестиційної кризи, яка розпочалася з розпадом СРСР. За рівнем інвестицій в основний капітал, тобто в розвиток економіки, всі роки незалежності ми значно відставали від самого останнього, причому вже кризового радянського 1990 року. 

    Відсутність інвестиційних ресурсів призвела до вкрай повільного впровадження новітніх технологій, сповзання України до сировинної моделі економіки. Ступінь зносу основних засобів виробництва перевищив 60-відсоткову позначку (на транспорті близько 84%). Щорічно оновлюється лише 4-6% основних фондів. 

    Саме тому ми проводимо системну роботу з дерегуляції економіки, лібералізації економічного законодавства. 

    Скорочено загальну кількість податків, поступово знизяться головні податкові ставки. Малий бізнес до 2016 року звільняється від податку на прибуток. Важливо, що підприємства отримали право спрямовувати на модернізацію та збільшення енергоефективності прибуток, який не оподатковується. 

    - «Що побачить бізнес через нинішнє вітчизняне «єдине вікно» адміністративних послуг? 

    - Значно, на 70 відсотків скорочений перелік необхідних ліцензій, спрощуються дозвільні процедури, у тому числі – відкриття і закриття бізнесу. Створена мережа агентств із залучення інвестицій у кожному регіоні України. Триває складна робота з реалізації принципу «єдиного вікна» для інвестора, стартувала реформа системи адміністративних послуг. Багато кроків викликають значну протидію з боку корумпованих чиновників. Особливо рішення по скороченню підприємств, що надавали послуги від імені держави, а прибутки йшли не до бюджету, а в кармани приватних фірм, пов‘язаних із конкретними посадовцям. Зламати цей прихований спротив непросто. Але ми рішуче налаштовані реалізувати заявлений план дій. І Президент, і Прем‘єр-міністр чудово розуміють, що у нас немає іншого виходу, як впевнено просуватися до поставлених цілей. І вони жорстко вимагають конкретних результатів від всіх владних інституцій. 

    Ухвалено програму інвестиційно-іноваційної діяльності. Вона ґрунтується на новому для України принципі, яким послуговуються всі успішні країни, – державно-приватного партнерства. Держава бере на себе обов’язок допомагати бізнесу будувати нові підприємства і модернізувати існуючі. Іншими словами, обмежені бюджетні кошти спрямовуються передусім на створення умов для залучення приватних інвестицій. 

    Головний критерій для претендентів на підтримку держави – проект повинен відповідати державним пріоритетам і бути самоокупним. Проекти мають бути високотехнологічними, створювати нові робочі місця, мати достатню частку приватного капіталу та бути спрямованими на імпортозаміщення. Причому підтримка буде не тільки фінансова, а насамперед організаційна: прискорення дозвільних процедур, допомога в пошуку кредитних ресурсів та багато іншого. 

    Ми почали створювати умови для істотного розвитку науково-дослідної інфраструктури аби стимулювати впровадження результатів наукових досліджень у виробництво. 

    Уряд співпрацює зі всіма великими платниками податків, залучаючи їхні інвестиційні програми до загальнонаціональних планів економічного розвитку. Це значно зміцнить упевненість інвестора. А рух бізнесу і уряду до єдиної мети, яка співпадає зі стратегією країни, кардинально поліпшить результат. 

    Важливо, щоб ця ідеологія дійшла до кожного дрібного чиновника на місцях. Саме таке завдання отримала регіональна влада, ефективність якої тепер оцінюється передусім за економічними результатами – кількістю залучених інвестицій і якістю новостворених виробництв та робочих місць. 

    - Які «точки зростання», на вашу думку, додадуть країні прискорення? 

    - У наступні два роки сконцентруємося на розвитку та модернізації аграрного, військово-промислового, гірничо-металургійного комплексів, а також машинобудування та легкої промисловості. На п’ятирічну перспективу уряд планує зосередити ресурси у тих секторах, які формуватимуть обличчя економіки майбутнього. Зазвичай вони потребують значних інвестицій. Це аерокосмічна галузь, інформаційно-комунікаційні технології, біотехнології, нанотехнології та нові матеріали, фармація та медична техніка. 

    Приділяємо значну увагу сільському господарству. Сьогодні, коли в світі відчувається постійний дефіцит продовольства, а стихійні лиха призводять до різких стрибків цін, Україна з її родючою землею може посісти своє гідне місце на світовому ринку. 

    Щоправда, для збільшення конкурентоспроможності наш агропромисловий комплекс потребує докорінної модернізації – розвитку інфраструктури, широкого впровадження нових технологій. Тому плануємо кардинальні реформи і в цьому секторі. 

    Сьогодні перед Україною стоять масштабні завдання. На відміну від інших держав, нам потрібно кардинально перебудувати всі сфери нашого життя, а відповідно, рухатися набагато швидше за інших. Саме тому цей рік – 20-ліття Незалежності Президент визначив як період докорінних змін та модернізації.