Прихід до влади нового уряду супроводжується ледве не апокалиптическими очікуваннями. Мовляв, все! "Капець" бізнесу! Чекайте нової "азаровщини". Під останнім визначенням мається на увазі жорсткість податкового тиску. Та чи все так сумно? Давайте спробуємо розібратися. 

     Новий уряд «успадкував» країну в стані кризи, зі спустошеною скарбницею розхитаною дисципліною виконавчої влади. Здавалося б, найпростіший шлях до того, щоб залатати бюджетні діри, - підняти податки. У першу чергу - ставки акцизного збору на такі товари, як бензин, сигарети, лікеро-горілчані вироби, пиво. Тобто підійти так, як надходили попередники. Проте прем'єр-міністр запропонував принципово інший підхід: "Ми вважаємо, що наповненню держбюджету буде сприяти зниження податків, заохочення інноваційної та економічної активності. Тоді як політика підвищення податків, зокрема акцизних зборів, під час кризи є руйнівної".

     Практичною ілюстрацією слів Азарова є ситуація, що виникла зі збором акцизів, якими обкладається виробництво лікеро-горілчаних виробів. Нагадаємо, торік ставка акцизного збору на цей вид продукції зросла на 58,1%. А от бюджетні надходження зі спиртного в січні-лютому 2010-го - тільки на 9,8% відносно аналогічного періоду минулого року. Здавалося б, в умовах нинішнього безгрошів’я навіть таке збільшення повинне тішити. Але! За підрахунками журналу "Бізнес", підняття акцизних ставок супроводжується дворазовим збільшенням тіньового виробництва спиртних напоїв і значним падінням обсягів виробництва в галузі.

     Якщо тенденція отримає розвиток, то збирати акциз буде просто не буде з кого. Уже оголошено про банкрутство "Союз-Віктану", проблеми переживають інші виробники. Схожа ситуація - у тютюновій галузі.

     Протягом минулого року акциз на цигарки піднімався двічі. Як наслідок, частка податків у сьогоднішній ціні середньої за вартістю пачки цигарок перевищив 50%. А тютюновий акциз становить 5,3% (!) від усіх доходів зведеного бюджету України. Для порівняння: аналогічний показник у Росії становить 1,2%, в Австрії, Бельгії й Німеччині - 1,3%, в Італії - 1,5%, у Чехії - 2,7%. Подібними цифрами "похвалитися" можуть наші сусіди - Польща, Болгарія, Румунія. Підняття акцизів у цих країнах було однією з обов'язкових умов членства в Євросоюзі. От тільки вони дорого платять за подібну "розкіш": ці країни - одні з головних реципієнтів тютюнової контрабанди. У тому числі і з України. Судіть самі: рівень контрабанди на тютюновому ринку Румунії торік становив 36%, Болгарії - 30%. Ініціатори підвищення ставок акцизу на цигарки не раз закликали до порятунку від напливу контрабанди наших сусідів. Однак не все так просто. Якби акцизні ставки в нашій країні продовжили зрісати, напрямок потоку контрабанди міг б і змінитися. Втім, на кордоні України з деякими іншими сусідами процес уже пішов. Різке збільшення потоку нелегальних цигарок з Росії та Молдови помітили навіть у Комітеті ВР з питань податкової та митної політики. Процеси, що відбуваються у тютюновій галузі, багато в чому аналогічні до тих, які відбуваються у галузі лікеро-горілчаній. Збори в бюджет зросли, але їх виявилося на третину менше, ніж очікувалося. Закрилася Черкаська тютюнова фабрика. Виробництво впало на 12%.

     В Україні курить 36-37% дорослого населення. Цей показник, якщо вірити інформації Всесвітньої організації охорони здоров'я, істотно не міняється вже протягом 10 років. Отже, споживач курити не кинув. Він просто почав переходити або на більше дешеві сигарети, або на нелегальну продукцію. Остання, до речі, у деяких точках продажу майже на третину дешевша. Найдешевші цигарки з фільтром коштують "у бабусь" 3,5 гривні. А в тютюновому кіоску - 5 гривень.

     Саме тому має рацію Микола Азаров, коли стверджує: "Збільшення акцизу при зовнішній привабливості - абсолютно згубна для економіки ідея. Люди як курили, так і продовжують курити. Але вони платять за кожну пачку на 2-3 грн. більше. А виходить, ці 2-3 грн. не будуть витрачені на продукти, одяг, проїзд".

     Азаров - професійний податківець. За 6 років роботи на чолі Державної податкової адміністрації Микола Янович вивчив систему, як кажуть, від і до. Не дарма він - єдиний з керівників податкової, чия політика "удостоїлася" персоналізованого визначення: "азаровщина". Споконвічно закладений у це слово негативний зміст не зовсім точно відбиває суть діяльності Азарова на вищевказаній посаді. Адже саме Микола Янович провів реформу податку на доходи фізосіб, домігся зниження ставки податку на прибуток підприємств. Інша справа, що фіскальна дисципліна при Азарові була на порядок вищою, ніж при його "спадкоємцях". Може, за це й не любили?

     Як би там не було, Азаров прекрасно розуміє, що якщо уряд не буде підтримувати свого виробника, то споживач підтримає імпортера.

     Обнадіює і те, що установку на зниження податкового тиску демонструє і парламентська частина нової владної команди. "Тільки зростання реального виробництва може щось змінити в економіці. Я негативно ставлюся до латання бюджету за рахунок підняття акцизу на тютюнові та алкогольні вироби. Адже в умовах кризи кожне підвищення цін відіб'ється на доходах наших виборців", - заявив днями заступник голови Комітету з питань бюджету, "регіонал" Олександр Пеклушенко.

     Такої ж думки дотримується ще один депутат від ПР, Олексій Плотніков: "Ми не будемо підвищувати акцизи, як це робив уряд Тимошенко". Із усього сказаного можна зробити висновок: новий уряд не має наміру повторювати помилок попередників. Більше того, він всерйоз замислюється над розширенням бази оподатковування, поліпшенням податкової дисципліни, зниженням фіскального тиску на кінцевого споживача.

     Відповідно до проекту держбюджету-2010, основний резерв підвищення податків - "детінізація зарплат" (10,5 млрд. грн.). За рахунок боротьби із зарплатами "у конвертах" Міністерство фінансів планує залучити в бюджет додатково 10,25 млрд. грн. Абсолютно справедливо звучить пропозиція ввести податок на розкіш (дорогі авто, коньяки, сигари). Зрештою , хіба можна зрівняти рівень доходів людей, які курять сигари, і курців сигарет за ціною до 5,5 грн. за пачку, яких в Україні 36% (від загальної кількості людей, що курять сигарети з фільтром)?

     4,5 млрд. грн. планують одержати за рахунок скасування пільг по податку на прибуток для банків (2,5 млрд.) і заборони переносити на майбутнє збитки минулих періодів (2 млрд.). Ще 1,4 млрд. Кабмін розраховує одержати за рахунок збільшення рентної плати за видобуток нафти. У вісім разів буде підвищений збір за користування радіочастотним ресурсом (1 млрд.).

     Солідарний із прем'єром і новим главою Державної митної служби України Ігор Калетник, який на перших же зборах керівників митних органів заявив, що посилений контроль за правильним визначенням вартості товарів (визначення кодів, від яких залежить ставка збору) служб зможе принести в бюджет держави як мінімум 20 млрд. гривень.

      Очевидно, що Азаров і його команда налаштовані на проведення ряду серйозних фіскальних реформ і вже точно не будуть намагатися вирішити всі проблеми за рахунок нескінченного росту ставок акцизного збору.

     І от тепер питання: якщо це - "азаровщина", то чим же вона погана?