Президент виконав ще одну зі своїх передвиборчих обіцянок. У країні розпочалася адміністративна реформа. Цілком логічно, що розпочалася вона з центральних органів влади. Адже якщо риба (тобто держава) гнила з голови, то і покращення ситуації необхідно розпочинати згори. А покращення ситуації у сфері державного управління країна потребувала давно. Як відзначає народний депутат України від Партії регіонів, представник Президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко: «На тисячу населення у нас вдвічі більше чиновників, ніж у Польщі. Внаслідок реформи має змінитися сама система, структура, логіка існування апарату, що ухвалює рішення»

    Першим кроком у втіленні адміністративної реформи стало скорочення чисельності центральних органів виконавчої влади та чисельності їхніх співробітників. Зі 112 виконавчих органів створено 63. З них – 16 міністерств, 28 служб, 7 інспекцій, 12 агентств. Як повідомляє прес-служба Глави держави, кількість працівників Секретаріату Кабміну буде зменшено з 1174 до 600. Також є плани скорочення штату Адміністрації Президента. Більше того, кількість членів Уряду скорочено з 36 до 17, а заступників міністрів поменшає до двох. Ці зміни, за попередніми підрахунками, дадуть змогу зекономити близько 1 мільярда гривень на рік 

    Проте на оптимізацію системи державного управління не можна дивитися з винятково арифметичної точки зору. Вигоди і переваги адміністративної реформи не обмежуються суто економією бюджетних коштів за рахунок скорочення кількості чиновників. Передусім адміністративна реформа означає нову філософію державного управління. Це, по-перше, нова якість і нова інтенсивність роботи влади, яка має дати більший ефект у проведенні інших стратегічних реформ та в поточному управлінні країною. По-друге, це новий рівень відповідальності влади і конкретних людей, які її представляють і здійснюють. Можна сказати, що адміністративна реформа наближує владу до громадян та спрямовує чиновників на вирішення проблем країни та суспільства. 

    Щодо збільшення ефективності державного управління, то тут є дві основні складові. З одного боку, відтепер рішення узгоджуватимуться і прийматимуться швидше. Цьому сприятиме і менша кількість чиновників, і менша кількість органів, які узгоджують відповідні питання. Зокрема, ряд міністерств і відомств, які виконували близькі або схожі функції, об’єднали в одну структуру з єдиним керівником. Тобто тепер рішення прийматимуться централізовано, а отже швидше і без плутанини. Оцінюючи нововведення, Юрій Мірошниченко наголосив: «Таким чином, ми зможемо оптимізувати сам склад Кабміну. До того ж, буде оптимізовано й апарат Кабінету Міністрів, апарат міністерств, центральних органів виконавчої влади, щоб не дублювалися ті чи інші їх функції, не затягувались рішення, буде спрощена система підготовки нормативних актів для розгляду їх Кабінетом Міністрів» 

    З іншого боку, запропонована Главою держави адміністративна модель значною мірою сприятиме деполітизації системи управління в країні. Зокрема, у міністерствах вводиться посада керівника апарату, який є технічним працівником, відповідальним за організацію роботи, тобто за функціонування міністерства як управлінського органу. Водночас міністр і два його заступники залишаються політичними посадовцями, які ухвалюватимуть стратегічні рішення для керованої ними галузі, соціально-економічної сфери або відомства. Таким чином, запроваджується те, що в Британії називають адміністративною наступністю, яка забезпечує стабільність курсу в країні. 

    «Потрібно забезпечити сталість, захищеність і вмотивованість державних службовців, які працюють на професійній основі, а також дати можливість міністрам сформувати свою патронатну службу у складі не більше двох профільних заступників», – зауважив Юрій Мірошниченко, коментуючи процес впровадження нової адміністративної моделі. 

    Зрештою, варто наголосити, що менша кількість чиновників сприятиме збільшенню їх персональної відповідальності за результати своєї роботи, адже за умови чіткого розподілу повноважень кожен працюватиме у конкретній сфері і звітуватиме перед Президентом і Прем’єр-міністром за цілком конкретні досягнення або прорахунки. 

    Не варто забувати, що це - лише початок адмінреформи. На черзі стоїть реформування нижчих щаблів влади – в областях, районах, місцевого самоврядування. Тому зміни, які відбулися у центральних органах виконавчої влади, – перший крок на шляху знищення бюрократії і побудови ефективної системи управління країною. 

   Олексій Захаров