Так вже склалося, що за пів року до президентських виборів окремі політики мов ті чарівники, все що під руку потрапило перетворюють на чарівну «піар-палочку». У випадку з українським прем’єром перераховувати такі, прославляючи свою партії, акції важко. Остання зі спроб Тимошенко завоювати всенародну любов спрямована до вітчизняному авіапрому.

Днями Юлія Володимирівна провела пафосну зустріч з  керівниками авіаційної галузі. Як завжди наобіцяла золоті гори та ще й 3 вози поряд. Тимошенко пообіцяла, що за нереальні строки, 2-3 роки вітчизняний авіапром  повністю модернізують і перебудують. Крім того, ця галузь стане чи не головною у країні. Ціна питання – 3,5 мільярди гривень, котрі мов з царського плеча Юлія Володимирівна пообіцяла виділити, можливо навіть вже у наступному році.

Саме про суму, яка виглядає швидше як урядова «пожертва» далі і поговоримо. «Ми підрахували, що необхідно 3,5 мільярди гривень у період 2-3 роки на перебудову, щоб все було чудово» - заявила Тимошенко. Для необізнаних, зокрема і Юлії Володимирівни хотілося б нагадати, що на створення тільки одного серійного екземпляру АН-70 необхідно близько мільярда доларів, а не гривень. На о ж вистачить галузі цих 3 мільярдів вітчизняної валюти?

Авіатори прем’єра вислухали і у знак подяки пообіцяли назвати в честь пані Тимошенко літак АН-140. Майбутню «Юлію», прем’єрці одразу ж і показали. Інше питання, чи підніметься ця «Юлія» колись у небо, за такого то фінансування її  тески. У авіаторів виникає логічне у цій ситуації запитання: а де ж раніше були ті кабмінівські волохаті руки, які дійшли до багатостраждального авіапрому тільки зараз – за пів року до виборів, та ще й в умовах повної відсутності державного бюджету на 2010 рік.  

 Скидається на те, що дані авіаторам обіцянки – ніщо інше як напрацьована роками практика формування електоральних смаків, які Тимошенко формує за принципом «Хто зі мною – той герой».