 Володимир Литвин обожнює виступати в ролі примиренця. Адже для нього важлива участь у великій політиці, а не результат, який він обіцяв людям на виборах! Спікер до цих пір упевнений, що це він в 2004-му році «не допустив кровопролиття». За можливої нагоди він час від часу про це згадує, але тепер у нього з'явився новий привід.
Лист Мєдвєдєва, який фактично знищив Ющенка як президента, для Володимира Литвина – шанс на підвищення рейтингу. Це він так думає. І, думаючи так, різко підвищує свою спікерську активність. У сенсі, балакучості.
Литвин похвалився, що він і сам митець листа писати. Правда, не президентам – у них своя компанія, - а керівникам Федеральних зборів (обох палат). Керівники, мабуть, теж зраділи: ой, дивіться, сам Литвин нам написав! А хто це, до речі?
Загалом, Володимир Литвин все робить для порятунку російських відносин. Мирися, говорить, мирися, і більше не бийся. Так ми ж ще не билися, делікатно нагадують росіяни. У 2004-му теж не билися, а я їх все одно помирив, вважає Володимир Михайлович..
Коли ж йому набридне вже змальовувати з себе примиренця. Коли він нарешті чесно визнає, що країна потрібна Литвину куди більше, ніж Литвин країні.
Часто голова Верховної Ради говорить, коли щось в країні робиться без нього, що Україна від цього програє. Ну до чого ці евфемізми! Сказав би прямо: «програю я»! І чисто по-людськи все люди зрозуміють! А ототожнювати себе з Україною. Ну це ж не де Голль. Так ні , він, переконаний, що не «можна допустити пониження статусу взаємин між країнами». Звичайно, не можна, тому що нижче нікуди! Можуть, звичайно, ще війну оголосити, але це велике питання, чи можна вважати війну «взаєминами». А Литвина ще і турбує те, що Україна втрачає свій статус в очах глобальних гравців. Звісно, за пять років Україна через бездіяльність помаранчевої влади втратила весь авторитет і темпи економічного росту, які були за прем'єрства Віктора Януковича. Хоча, власне, виходить же в Литвина примиряти сторони так, що про це ніхто не знає, окрім нього самого. Мабуть, талант у людини, балакати і нічого реального не робити.
Андрій Волинський
|