 Про результати «її» роботи можна тільки здогадуватись. Втім цифри «її» передвиборчої рекламної кампанії говорять самі за себе. При мінімальних підрахунках стає очевидно, що Україна не в такій вже і кризі. Хоча зрештою, українці можуть нею «насолоджуватись». Натомість Юлія Тимошенко проводить за державні гроші супер дорогу кампанію «імені себе».
Отже, щоб не бути голослівними, наводимо конкретні цифри. Беремо: стандартну модель: «білборд моноліт, 3х6, тип опори – труба, швелер прямий і «гусак». Ціна з ПДВ у національній валюті: від 18 тисяч гривень. За скромними цифрами; монтаж – від 3000 грн. за стандартний щит. Поклейка (з драбиною/вишкою) – 300/400 грн. за площину (гарантія 1 місяць).
Ще потрібний друк постера для білборда 3х6. Будь ласка, папір або вініл? 169 або 750 грн.
Потім така послуга, як оформлення ордерів на білборд (пишуть – «за домовленістю»).
Далі – «підключення білборда до електромережі». Хто буде цим займатись? Фірма, яка за свої послуги теж просить плату «за домовленістю».
І це ще не все! А підготовка дозвільної документації на білборд у сфері зовнішньої реклами? Це в яку ціну? Теж «за домовленістю».
До речі, у прайсах є відмітка, що ціни на розміщення реклами і власне білборди можуть варіюватися залежно від курсу долара. Отже, якщо підсумувати, то на сьогоднішній день однин такий білборд обійшовся в середньому у 3 тисячі доларів це без врахування оформлення різноманітних дозволів та ордерів. А якщо додати ще і оренду, яка для прикладу у центрі Києва коштує 2000 доларів за білборд, на периферії 400 доларів. Для Луцька це від 1000 до 1500 гривень. Теж погодьтеся немало. Далі рахуємо: тільки у Луцьку за приблизними підрахунками близько 30 таких "працюючих" білбордів. А якщо підсумувати всю область, включно із розміщенням реклами на міжміських трасах, то набігає чимало. І це лише Волинь, а у мегаполісах на зразок Києва чи Дніпропетровська таких піар-компліментів щонайменше 100 штук на місто.
Тобто, працею Тимошенко, на саморекламу витрачено близько 40 мільйонів гривень. Якщо б ці гроші були спрямовані у потрібне русло, то можливо саме тоді праця прем’єра була б більш корисною для громадян, а так – гроші на вітер. Зокрема, у Волинській області за ці гроші можна було б повністю закінчити будівництво Іваничівської центральної районної лікарні (18 млн. грн), добудувати загальноосвітню школу у с. Ростань Шацького району (1 млн. 700 тис. грн.), школу у Красноволі, Маневицького району (1 млн. 520 тис.грн.), поліклініку у м. Ківерці(1 млн. 500 тис. грн.) та ще ряд об'єктів, через які голова обласної ради Анатолій Гицюк так ревно вправлявся у мистецтві листування. Подібні маніпуляції мізерними грішми Стабфонду, які виділила свого часуТимошенко просто б відпали. До слова, дороги між сільськими населеними пунктами в окремих випадках просто відсутні, а за ці гроші однозначно можна було б прокласти навіть найдешевше покриття. Втім, підраховувати зиск від «рекламних» грошей марно, бо «вона - працює» у дорогому паперовому форматі, від якого користь для громади області рівна нулю.
Лариса Кузнєцова
|