 Наявність на карті області транспортних магістралей – хороший бонус для регіону. На Волині чудовим природним шляхом сполучення, наприклад із Білорусією, є річка Стир. Але через байдужість місцевої влади до проблем екології ця транспортна магістраль мало того, що не діє, вона вмирає.
Ось він, красень Стир! Головна водна транспортна артерія області, яка пов’язує обласний центр з Білоруссю. У всіх цивілізованих країнах де є гарний господар такі подарунки природи використовуються з користю для населеного пункту. Але не в Україні та Волині зокрема. А де річковий порт? Де вантажні кораблі з прапорами Білорусі, Польщі, Литви?.. Можливо ми знайдемо цей порт у Колках (це за 50 км від Луцька по трасі на Маневичі) чи в Кузнєцовську?.. На жаль... Наявність портів на річці Стир допомогло б розвинути туризм і товарообмін між двома країнами, але місцевих ця проблема аж ніяк не турбує. Аби зрозуміти всю глибину трагедії колись потужної ріки Стир, треба поглянути на його витоки. Широкі мілководні ставки, створені людьми на перших же кілометрах життя ріки, відбирають силу першопотоку. Через величезну кількість таких об’єктів, які влада дозволила там збудувати, річка постійно втрачає свій водний баланс. Вода йде у штучні водойми, а потім використовується на господарські потреби чи випаровується. Щоб запобігти висушуванню Стира за спорудженими штучними ставками потрібно доглядати. Регулярно чистити, ремонтувати гідротехнічні споруди, будувати греблі з донними водовипусками, створювати водоохоронні зони, регламентовані вимогами збереження малих річок. Контролювати роботу цих ставків мала б влада. Але чиновникам діла до екології не має. Дозвіл на спорудження ставка дали, а далі справа за власником. Мовляв, його водойма, нехай робить що хоче. Древні розбиті дерев'яні мости, що нависають над річкою; старі баржі, поставлені впоперек річки замість мостів, унеможливлюють рух по річці не тільки габаритних суден, а й звичайнісіньких човнів... І, нарешті, Хрінницьке водосховище... Після цього водосховища з ріки Стир зникають не тільки кораблі, а й риба. Отже, Луцьку зокрема і Волині в цілому сьогодні явно не загрожує перенасичення водної артерії іноземними вантажними кораблями і туристичними яхтами. Не загрожує Волині й перенасичення Стиру рибою. Через замулені русла гниють біологічні залишки. Цей процес забирає надзвичайно великі об'єми кисню із води і, як результат, гине практично вся риба. Ще одна проблема, із катастрофічними змінами у водному балансі Волині приходять і кліматичні зміни. У наш регіон прийшли урагани, що руйнують міста, села і поля.
Що далі? Наслідки байдужості влади до екологічних проблем області важко і уявити. Схоже через 10 років річка Стир просто зникне з карти України. Наші діти знатимуть про існування колись могутньої водної артерії Волині лише з уроків історії.
Олена Славута
|