Вчора, Богдан Шиба косив, сапав і прибирав. Таким чином, градоначальник демонстрував хоч і короткотривалу, але єдність із пролетаріатом. До слова, це були працівники ЖЕКів, семінаристи, студенти, та всі установи, дотичні до обраної мером території для впорядкування. Він щедро роздавав обіцянки, каявся, що Гнідавська вулиця завжди поза увагою комунальних служб і щоб виправити ситуацію, ретельно цюкав бур’яни на мості через Стир. Практика, коли особи, які мають вирішувати глобальні справи міста та держави, закочують рукави і йдуть в народ в Україні досить популярна. Віктор Ющенко звичайно не береться прибирати берег Дніпра, проте, охоче обсаджує все калиновими кущами, була б його воля і пасіками б позаставляв. Такі ініціативи стали популярними з часів ленінських суботників. Ви ж пам’ятаєте доброго дідуся з колодою через плече? Разом з тим, в країнах європейських, поважні високопосадовці приєднуються до спільних народних справ дещо у інший спосіб. Зокрема, законодавчими актами про солідні штрафи за викидання сміття у неналежному місці, відтак, відпадає потреба займатися «немерськими» справами. Або ж екологічно чистим транспортом, до слова, в окремих європейських містечках мери їздять на роботу на велосипеді аби внести свою лепту у чисте повітря міста. Цікаво, як відреагує на таку ініціативу Богдан Павлович? Бо 15 хвилин махнути косою в ім’я іміджу - це в порівнянні із намотуванням кілометрів екстремальними луцькими трасами - ніщо. А обіцяне нове покриття на Гнідавській – це в кращому випадку 2 роки більш менш нормальної їзди. Для прикладу, дорога на вулиці Глушець уже дала підбордюрний урожай бур’янів, які рясно зійшли на бруді, що назбирався на узбіччях «новенького» шосе. Та й не для того Богдану Шибі дали таку важливу посаду, щоб ходити із сапкою, а якщо це просто любов до прибирання, то можливо краще було піти працювати рядовим у ЖЕК. А рядовим там, ой, як не солодко. В окремих установах зарплату не платять ще з березня. Тому, Богдане Павловичу, облиште комуністичну показуху і беріться за безпосереднє виконання обов’язків! Світлана Задорожна
|