Все це, разом з постійними заявами ющенківського штабу про те, що підсумки виборів неодмінно будуть сфальсифіковані, створювало гримучу суміш, що повально діяла на незміцнілі уми, яких на той час в Україні виявилось достатньо. Ці уми не особливо задавались питаннями про те, чим, скажімо, Ющенко, Тимошенко і їхні команди відрізняються від Кучми з його командою. Вибираємо, що називається серцем, розум тим часом відпочиває.

Зараз, технологію «ображеного» намагається використати штаб Арсенія Яценюка. Його прихильників теж постійно ображають і б’ють, як не в Керчі руки ламають, то на Закарпатті мозок трусять.

Та справа в тому, що другий раз, подібна технологія навряд чи спрацює. Так, народ у нас, жалісливий. Але він може пожаліти битого владою правдолюбця (до речі, Віктор Ющенко наполегливо намагався у 2004 такого з себе вдавати). А ось битий владою «золотий хлопчик» і «достроковий мільйонер» - це погодьтеся, смішно. Адже, на аскета Арсеній Петрович ну ніяк не тягне.

Крім того, смішно виглядає молодий політик, який спочатку розвішує по країні «камуфльовані» біг-борди, а потім, при першій нагоді біжить жалітися, що його ображають. Неув’язка якась із презентованою войовничістю виходить. Тут розумієте, як в старому анекдоті: або хрестика зніміть, або труси одягніть.

Світлана Згадорожна