Прочитавши цю статтю ви зрозумієте, що благі наміри Тимошенко ніщо інше як черговий піар-хід по завоюванню народної любові. Остання спец-операція, проведена головним цербером української казни Леді «Ю» яскравий тому приклад.
В один з останніх днів липня по всій країні клієнти банку «Родовід» отримали від самої Юлії Володимирівни персональні листи з таким одіозним текстом:
"Шановний(на)...Як ви знаєте, нещодавно Уряд провів націоналізацію Родовід Банку, фактично викупивши 99,97% його акцій. Це - не зобов'язання Уряду викуповувати приватні банки у бездарних власників; це - добра воля Уряду захистити Вас від світової фінансової кризи; це - наша антикризова програма.

Це означає, що тепер я особисто, разом з Урядом, відповідатиму за те, щоб цей банк відновив свої успішні позиції, а Ви, як його вкладник, не залишилися на одинці із проблемами.

Я хочу захистити кожного вкладника АТ "Родовід Банк" і маю бачення як цього досягти.

Але перед тим, як починати подальші дії, необхідно порадитись із Вами - з людьми, які своїми вкладами багато років забезпечували стабільність банківської системи.

Тому хочу зустрітися з Вами особисто 31 липня 2009 р. о 12.00 за адресою: м. Київ, Броварський проспект 15, Міжнародний виставковий центр.

Довідки за тел. 8 800 508 88 80 (дзвінки безкоштовні).

Дуже важливо, щоб Ви приїхали на цю зустріч.

З повагою, Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко".

На перший погляд з листом все добре та гарно. Якщо не брати до уваги той факт, що рішення про націоналізацію «Родовід Банку» вже прийнято, і радитися з вкладниками в принципі немає сенсу. Як і не було сенсу запрошувати усіх у виставкову залу і особисто від себе повідомляти радісну звістку про те, що вже з наступного понеділка вони зможуть зняти свої депозити і почати користуватися банкоматами. Скидається на те, що запрошення ніщо інше, як спосіб звернути увагу до персони «супер-героя» Юлії Володимирівни.

Тимошенко стверджує, що листи-запрошення отримали усі вкладники банку. Таких осіб, котрим «Родовід» заборгував їх кровні грошенята, налічується близько 700 тисяч. Таким чином, і листів розіслано стільки ж. При вартості одного поштового відправлення 2 гривні нескладними математичними підрахунками виходить, що на листування прем’єра з вкладниками витрачено майже півтора мільйони гривень.

Виникає запитання, звідкіля були взяті кошти на таку поштову послугу? Банк «Родовід» до націоналізації був оголошений банкрутом, тобто своїх коштів не мав. Навіть якщо розсилка була оплачена з його рахунків, то в будь-якому випадку це було зроблено за рахунок збільшення балансу, який наразі фінансується саме з державної казни.

І вже не важливо, з ким Укрпошта заключила договір, так як кошти однозначно були взяті з загальнонаціонального «гаманця» – державного бюджету України.
Реалізувавши таку операцію Тимошенко вбила одним пострілом двох зайців і перед камерами у виставковій залі «засвітилася» і листом ціну собі набила перед потенційними виборцями.
Так ще одна спец-операція по завоюванню електорату завершилася. Нуль особистих витрат і максимум позитивних меседжів в маси. І все це за державні кошти. То що, нас підкупають нашими ж грошима?

Олена Славута