 Держава може брати кредити, якщо їх вкладати у розвиток, а не закривати дірки у бюджеті.
Країна, яка працює на перспективу, може брати кредити, якщо вони дешеві, але їх необхідно вкладати у розвиток, скажімо, у малі підприємства, які дадуть можливість заробляти державі гроші і повертати кредити. Якщо ми вкладатимемо у зарплату бюджетникам, щоб Тимошенко мала хороший рейтинг, то виникає запитання - а чим ми будемо віддавати ці гроші? А хто їх буде віддавати, наші діти? Тому зараз Юлія Володимирівна нас затягує у боргову яму.
Кошти від МВФ надаються Україні, щоб повернути банкам, і відповідно запобігти дефолту в країні. Але наш уряд використовує ці гроші, щоб закрити дірки в бюджеті. Сьогодні державний кошторис знаходиться в таємниці: ніхто не знає, як виконується бюджет, ніхто не знає, як розвивається економіка, дані засекречені. Це робиться, тому що кандидат на посаду президента Юлія Тимошенко не хоче показувати, як вона «добре» керує державою.
Транш від МВФ – це фактично сформований перший виборчий фонд Тимошенко. «Про гроші, які надходять із-за кордону, було дуже багато розмов. Пам’ятаєте, як від початку року критикували Нацбанк за надання грошей банкам.
Юлія Тимошенко вже не промовляє своїх полум’яних промов на адресу Нацбанку. Тому що це все робиться вже під прямим керівництвом уряду. Тобто, якщо вона ділять - це добре, а якби Нацбанк робив сам, то це було б погано.
Ось так, Юлія Володимирівна бере собі кредити на виборчу кампанію, а розраховуватись за це будуть українці.
Андрій Волинський
|