Учора пані Тимошенко пройшлася кількома телеканалами з метою реклами своїх «досягнень» в газових переговорах. Причому сказане на «1+1» відрізнялося від цифр озвучених на «5» каналі, особливо в цінах на газ для різних країн та формуванні «особливої» ціни на внутрішньому ринку. Та скрупульозна точність ніколи не була в арсеналі Тимошенко, особливо в маніпуляціях свідомістю простих українців.
  Отже, у першому кварталі 2009 року ціна на газ для України складатиме 360 доларів. Так, попри заяви Тимошенко, що Київ взагалі не братиме газ за максимальною ціною 360 доларів, це не так. У контракті є поквартальний розпис обсягів газу, який Україна придбає в "Газпрому". У січні-березні, коли газ матиме найвищу вартість, "Нафтогаз" купить 5 мільярдів кубометрів. Неважко порахувати, що на це потрібно астрономічну за нашими можливостями суму - 1,8 млрд. доларів 
Ще 10,5 мільярдів кубометрів для потреб України "Газпром" продасть у другому кварталі. У третьому кварталі "Нафтогаз" повинен придбати 12 мільярдів кубометрів, а в четвертому – 12,5 мільярдів кубів. Загалом протягом поточного року – 40 мільярдів кубометрів. На 2010 "Нафтогаз" взяв зобов’язання купити 52 мільярди кубічних метрів
Тоді як Тимошенко дурить українців, розповідаючи про середньорічну ціну на газ у 228,2 долари за тисячу кубометрів. А хто її вирахував, хто може точно визначити ціну на газ в ІІІ чи ІV кварталах поточного року, якщо невідома ціна на всі інші енергоносії?  
Це ж яку совість треба мати, щоб так не поважати гідність громадян? Та в помаранчевих із совістю особливих проблем ніколи не було, брехня була завжди головним інструментом їхньої політики.
  Нагадаємо, що раніше уряд запланував підвищення ціни на газ для населення у 2,5 рази, це до переговорів. А якого підвищення чекати простим людям тепер, залишається лише здогадуватися.
Зрештою спитаймо думку пересічних волинян, чи готові вони платити таку ціну за газ, коли ледве сплачують за сьогоднішніми тарифами.
Тож наслідки авантюрних і безвідповідальних дій сьогоднішньої влади ми відчуємо вже завтра. То чи потрібна нам така влада?