Малий та середній бізнес – рятівна соломинка, яка здатна витягнути країну з кризи, а влада робить все аби нажитися на ньому,щоб за його рахунок наповнити бюджет. Нездійсненними для бізнесменів стали обіцянки Президента та прем’єрки щодо вирішення їхніх проблем.
Тепер представники малого та середнього бізнесу заявляють, що Президент та Прем’єр-міністр не потрібні країні. Такі заяви звучали на Першій національній антикризовій конференції малого та середнього бізнесу 23 грудня 2008 року в Українському домі в Києві. 
«Президент України, Кабінет міністрів на чолі з прем’єром, вельми дорогі чиновники та можновладці! Ми запросили вас сьогодні на Першу національну антикризову конференцію малого та середнього бізнесу для того, щоб повідомити, що ви країні не потрібні, оскільки ведете жорстоку війну проти народу”, – заявив Лідер Партії малого та середнього бізнесу Ярослав МІСЯЦЬ.
Результатом роботи конференції стало прийняття Резолюції, основні пункти якої вказали на вихід з політичної та фінансової кризи в Україні, а саме - відміна податків для малого та середнього бізнесу; жорстока міра покарання для хабарників; відміна пропорційної системи виборів в Україні; визнання обставин, що виникли в рамках кризи форс-мажором; формування кадрового резерву для народного уряду України, метою якого буде сприяння малому та середньому бізнесу та формування сильного середнього класу в Україні. 
Я.МІСЯЦЬ закликав підприємців об’єднатися, щоб вижити в умовах кризи та очистити владу від корупціонерів.
Підприємці мають шукати шляхи «виживання» бізнесу і використати унікальні можливості кризи для подальшого розвитку. Тоді малий та середній бізнес стане рятівною соломинкою, яка здатна витягнути країну з кризи. 
Підприємці вже пройшли такий шлях. Згадайте на початку дев’яностих, людей звільняли з роботи, а вони з «кравчучками» вибудували своє майбутнє, врятували свої сім’ї і, врешті решт, змінили країну. Подивіться на перші поверхи наших міст, на траси, які з'єднують міста! Тепер ми маємо розгалужену мережу кафе, аптек, магазинів, автозаправок із усіма зручностями. Це все зробив малий та середній бізнес. Приватна ініціатива взагалі найгнучкіша у пристосуванні до змін і проблем. І тому я не сумніваюся, що і ця криза буде подолана, Потрібно лише щоб влада, яка не здатна сама забезпечити людей належною роботою та заробітною платнею, не заважала займатися підприємництвом.
араз, нажаль, я не можу сказати що малий та середній бізнес є консолідованим. Вони мають об'єднуватися в асоціації, спілки чи організації, щоб контролювати ту владу, яку вони обирають.
 
Що реально мала би робити зараз держава для малого та середнього бізнесу? 
Дуже багато треба зробити. Зараз час великих можливостей. Є шанс диверсифікувати економіку і змістити акценти з великого бізнесу на малий та середній. Чиновники можуть використати цей час для прогресивних змін і провести найкращі реформи. Звісно, якщо зрозуміють, що настав час щось робити не для себе, а для людей.
 Головна проблема – податки на фонд заробітної плати, вони фактично доходять до 60% із сплаченої гривні. Це головне гальмо для виведення зарплати з тіні і для реформування пенсійного забезпечення. Також необхідно змінювати законодавчу базу місцевого самоврядування, щоб приватному підприємцю за кожного папірця не доводилося платити хабарі. Ще у антикризових заходах є рядок про компенсацію відсотків за кредитами для малого бізнесу. Я вважаю, що це є основа для корупції, бо хтось вирішуватиме кому компенсувати, а кому ні.
 Краще створити у містах разом із Центрами зайнятості фонди мікрокредитування для малого бізнесу. А, що ми бачимо зараз все кредитування призупинене, а на поточні кердити банки встановлюють космічні відсотки.
 Підприємці скаржаться на те, що немає обігових коштів. Але це загальна проблема. Експерти радять підприємцям по-перше, скоротити усі можливі видатки. А по-друге, тверезо оцінити чи справді ринок потребує їхніх товарів чи послуг. Якщо відповідь ствердна, то варто звернутися за підтримкою до колективу, друзів чи родичів. Запропонувати їм скластися наявними грошима і пустити їх у справу. А потім потихеньку заробляти і розподіляти гроші. І головне, не дозволяти собі впадати у депресію, або виливати свій поганий настрій у родині. Навпаки, це час об’єднатися родинам і друзям, час підтримувати один одного. Держава – це та сама родина. Саме така теза, я думаю, має лягти в основу відповідальності влади і кожного громадянина. Зараз немає місця для чвар. Настав час шукати неординарні рішення і шляхи для покращення ситуації.