Та при цьому розраховувати на соціальний захист від держави їм вже не приходиться. Вражає і той цинізм, з яким українські підприємці і керівники підходять до вирішення, тільки не подумайте - не людських, а виключно своїх проблем. Не секрет, що багато підприємств області вже відправили своїх працівників у довготермінові відпустки, а багато колишніх державних, а в роки незалежності «прихватизованих» підприємств на чолі з їх керівниками заробляють, так би мовити, на кризі хто як можуть: скорочують робочі години, зменшують на 50% і більше заробітну плату та ін. За реальними прикладами далеко не потрібно ходити. Так, в смт. Заболоття Ратнівського району нещодавно без роботи залишилася значна частина чоловічого населення. Так, на Ратнівському міжгосподарському спеціалізованому лісогосподарському підприємстві (керівник Корчицький В.З.), столярні цехи якого розміщенні в селищі Заболоття, нещодавно «за власним бажанням» пішло з роботи майже третина працівників (зі 140 залишилося лише 40). Не знаходячи виходу з даної ситуації колишні робітники, як і в середині 90-х, аби прогодувати сім’ю змушені виїжджати закордон на заробітки. Проте, цікавий і той факт, що керівник даного підприємства, за словами жителів селища, після довгої «відпустки» знову, як і не було ніякої кризи запрошує звільнених людей на роботу. Так, протягом декількох місяців він економив на заробітній платі, а нині, щоб знову ж таки не втрачати кошти і продовжувати виробництво і збут пиломатеріалів та столярних виробів, повертає, якщо можна так сказати, працівникам їх робочі місця. Та чи надовго…Дуже прикро, що в нашій державі саме простий працівник стає першою жертвою не стільки економічних негараздів скільки цинізму влади на всіх рівнях і безконтрольності та безвідповідальності підприємців та керівників.