Діти війни не отримують обіцяну допомогу від держави
12:27
Згідно із Законом «Про соціальний захист дітей війни», носії цього статусу повинні одержувати надбавку до пенсії у розмірі 30% від мінімальної. Але, нині лише у вигляді пенсії діти війни щомісяця недоотримують понад 120 гривень. Ще під час виборів, сама Юлія Володимирівна, «прориваючи Україну», так палко та гаряче обіцяла піклуватися про дітей війни, запропонувавши їм доплату в розмірі 50 гривень (хоч, відповідно до законодавства, вона має становити щонайменше 124 грн.). Проте, ніхто з «дітей війни» допомоги, якої так потребують із боку держави, не отримав. Їх позбавили і безкоштовного проїзду, і пільг на комунальні послуги. Вкотре, Тимошенко продемонструвала популізм чистої води, а обіцянки лишись пустими «цяцянками». Слід згадати, що у грудні 2007 року Верховна Рада прийняла Закон «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким було призупинено дію певних статей закону «Про соціальний захист дітей війни». Зокрема, в Бюджеті-2008 поставлено умову: у разі, якщо дохід представника цієї верстви населення перевищує 790 гривень, то право на пільги він втрачає. І не дивно, що саме таке рішення було прийнято, адже на сьогодні більшість «дітей війни» мають дохід, більший ніж визначений Урядом. Але, Конституційний Суд у травні виніс рішення і визнав положення Закону «Про бюджет» на 2008 рік у цій частині незаконними. Це надало можливість «дітям війни» відстоювати свої права, у судовому порядку добиватися повернення Кабміном Тимошенко невиплаченої щомісячної соціальної допомоги за період із 2006 по 2008 роки, а також примусити Уряд виконувати Закон «Про соціальний захист дітей війни» надалі. Однак, незважаючи на те, що сьогодні, діти війни взялися активно відстоювати свої права в адміністративних судах і позитивні рішення вже є, але грошей ще ніхто так і не отримав. Враховуючи судові позови тисяч людей, центральна влада мала б у проекті Державного бюджету на 2009-й рік передбачити кошти, потрібні для виплат дітям війни. Проте, як ми бачимо, в недосконалому Проекті бюджету на 2009 рік, представленому нинішнім Урядом, закладено величезне обмеження пільг і доплат певним категоріям громадян, хоча, знову ж таки, Тимошенко обіцяла свого часу зробити навпаки. Прикро, що замість того, аби захистити тих людей, які не бачили мрійливого, веселого дитинства, забезпечити їм гідне життя, хоча б на схилі літ, сьогоднішня владна верхівка змушує їх збивати пороги бюрократичних державних структур, відстоюючи свої права. Звісно, що величезні заслуги дітей-війни перед своєю країною не можна оцінити у грошовому еквіваленті, адже, декількома десятками гривень - не стерти з їх пам’яті ті жахливі переживання воєнних лихоліть. Але, потрібно мати, хоча б, елементарну повагу до цієї малозахищеної верстви суспільства, виконувати перед ними свої обіцянки, а не на словах заявляти про любов та турботу, як це робить «багатообіцяючий» уряд на чолі із «красномовною» Тимошенко. Згідно статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який був ухвалений Верховною Радою України в листопаді 2004 р., і набрав чинності з 01.01.2006 р.«дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років». Статтею 5 вищезазначеного Закону дітям війни передбачені такі пільги: • право на переважне залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників; • використання чергової відпустки в зручний для них час; • одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік; • виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи; • першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва; • безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання; • право на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією, тощо) у межах середніх норм споживання. Задля збереження часу та коштів громадян у відстоюванні своїх законних прав, пропонується зразок позовної заяви; До Волинського окружного адміністративного суду, вул. Словацького, 3 м. Луцьк, 43025 Позивач: Відповідач: Управління Пенсійного фонду України _____________ району, вул. ______, ___, м./с.___________ індекс , тел._________ ПОЗОВНА ЗАЯВА про визнання дій протиправними. Я, _______________________________________________________ року. А тому (ПІБ, вказувати число місяць народження) відповідно до ст.1 Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-IV «Про соціальний захист дітей війни» маю статус «Дитина війни». Згідно зі ст.6 зазначеного Закону, починаючи з 1 січня 2006 року, відповідач у справі зобов’язаний був щомісячно виплачувати мені соціальну допомогу, надбавку до пенсії, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак у 2006-2007 роках ця надбавка ним не виплачувалася на підставі Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими діями п.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 у справі №1-29/2007 визнано таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положенням цих Законів України, якими зупинено зазначену норму Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Дане рішення Конституційного Суду України було оприлюднено недавно. Воно має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними і обов’язковими для виконання на території України та це може бути оскаржене. Процесуальний строк, встановлений законом для звернення до суду з позовом, пропущено мною з поважних, наведених вище, причин. Згідно із Законом України «про Державний бюджет на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня -350, 1 квітня -359, 1 жовтня -366 грн. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для цих вже осіб встановлено: з 1 січня -380, 1 квітня -406, 1 жовтня -411 грн. Отже, за 2006 рік мені належало сплатити (1050/сума першого кварталу прожиткового мінімуму/ + 2154 /сума другого і третього кварталів/ + 1098 /сума четвертого кварталу/, а всього 4302 грн.х30%)=1290,60 грн., а за 2007 рік (4809 грн./річна сума прожиткового мінімуму/ х30%=1442,70 грн. Таким чином за 2006 та 2007 роки мені належало сплати відповідачем (1290,60+1442,70)=2733 грн.30 коп. Моє право на отримання щомісячної соціальної допомоги, надбавки до пенсії, шляхом прийняття окремих законодавчих неконституційних положень порушено. Відповідач у справі не вжив заходи виправлення цього порушення, виплатити мені зазначену суму та надати інформацію про фактичний розмір заборгованості не бажає. А тому дії відповідача я вважаю протиправними. На підставі викладеного, Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.6, 17-19, 102, 104-108, 162 КАСУ,- прошу: Дії відповідача у справі, внаслідок яких мені не виплачена зазначена сума заборгованості соціальної допомоги або надбавки до пенсії за вказаний період визнати протиправними. Стягнути з відповідача у справі на мою користь 2733 грн.30 коп. зазначеної заборгованості та судові витрати у справі згідно з поданою квитанцією. Поновити пропущений процесуальний строк звернення до суду. Додаток: пенсійне посвідчення з відміткою «Діти війни» Паспорт Картка про присвоєння ідентифікаційного коду Посвідчення потерпілого від ЧАЕС – підстава про звільнення від сплати державного мита. Квитанція адвоката Копія позовної заяви з документами додатку Позивач __________________ «___»________________ 2008 року