У Луцьку триває конкурс на проект пам’ятника Степану Бандері. Про це 9 грудня на прес-конференції повідомив Луцький міський голова Богдан Шиба. Звести пам’ятник поблизу РАЦСУ мали ще до 15 листопада: «Втім ми вирішили конкурс продовжити, бо це справа серйозна», – наголосив пан Шиба. Як розповів мер, 1 січня, в 100-ту річницю від дня народження Степана Бандери, у Луцьку відбудуться заходи з вшанування цього провідника національно-визвольного руху. Правду кажучи, уявити це поважне зібрання вранці, в перший день нового року, на урочистому мітингу досить складно. Але для справжніх «патріотів» немає нічого неможливого! Напевно… Як бачимо, міська влада, за прикладом керманичів із центру, замість того, щоб вирішувати нагальні економічні проблеми, вкотре зайнялася історичною спадщиною, погляди на яку в жителів міста досить неоднозначні, а головне – різні. Лучани пам’ятають і недавнє перейменування вулиць міста, яке викликало хвилю обурення і незадоволення. Нагадаємо, що з 1-го вересня 2008 року вулиця Суворова носить назву вулиці Степана Бандери. 13 серпня цього року на позачерговій сесії відповідне рішення ухвалили депутати Луцької міської ради. А роком раніше та ж міська рада за підписом того ж міського голови перейменувала декілька вулиць міста: вул. Кузнєцова на вул. Генерала Шухевича, вул. Медвєдєва на вул. Сенаторки Левчанівської, вул. Павлика Морозова на вул. Степана Мазурця, вул. Паші Савельєвої на вул. Галшки Гулевичівни, вул. Червоноармійська на вул. Героїв УПА. То ж, як кажуть, - «це було би смішно, якби не було так сумно», але фактично - луцьке керівництво за прикладом колишніх радянських ідеологів нав’язує суспільству нових «старих» героїв, про яких люди або взагалі нічого не чули і не знають, або ж не вважають останніх такими.
Не секрет, що багато людей відмовлялися затрачати власний час і кошти, переоформляючи документи, і змінювати при цьому назву своєї адреси. Жителям уже просто набридло насильницьке нав’язування так званої загальнодержавної ідеології, яку вони, в силу власних поглядів і переконань, просто не розділяють. Проте, можновладці забувають, що демократичне суспільство – це плюралізм думок, а не панування владних інтересів над людськими. І доки вони цього не усвідомлять, доти біля будинків будуть лежати зірвані «новенькі» таблички і діалогу – «влада – суспільство» буде годі чекати. Що ж, здається наша політична еліта, прагнучи до історичної справедливості (до прикладу - як і комуністичні вожді), увіковічнює, як їм здається, істинну українську історію в архітектурних композиціях, пам’ятниках і меморіалах. Шукати для себе певних дивідендів, спекулюючи темою історії, нині дуже модно, дехто впевнений що навіть дуже вигідно, але чи доцільно і справедливо – це нехай кожен сам для себе вирішує.
Наша ж міська влада вирішила, що пам’ятник Степану Бандері в Луцьку буде. Луцький міський голова Богдан Шиба 27 червня цього року підписав розпорядження, згідно якого відділу земельних ресурсів до 10 липня 2008 року було доручено подати пропозиції щодо виділення земельної ділянки для встановлення пам’ятника Степану Бандері. А департаменту житлово-комунального господарства до 24 серпня 2008 року – встановити пам’ятний знак на місці спорудження пам’ятника провіднику ОУН. Ухвалили – значить виконали. У Луцьку під час урочистого віче з нагоди Дня Незалежності України освятили місце під майбутній пам’ятник провідникові ОУН Степанові Бандері, який стоятиме на майдані поблизу Палацу урочистих подій, чи простіше – РАЦСУ. 13 серпня Луцька міська рада підтримала ініціативу мера і ухвалила рішення «Про заходи з нагоди відзначення 100-річчя від дня народження Степана Бандери», в якому окрім попередньо викладених положень, виділила пункт – «Оголосити конкурс на встановлення пам’ятника Степану Бандері», який мав закінчитися до 1 листопада, але в силу того, що «це справа серйозна», він триває і нині.
Луцьк, звичайно, не єдине місто, де з нагоди 100-тої річниці від дня народження Степана Бандери, зводять монументи. І якщо кошторис луцького проекту ще не оголошений (окрім премій переможцям конкурсу по 10 і 5 тис. гривень за І та ІІ місця відповідно), то в інших, переважно західних містах України, вже добре знають скільки це задоволення коштує. Так, пам'ятний комплекс імені Степана Бандери у Львові на площі Кропивницького, неподалік від залізничного вокзалу, почали споруджувати ще у 2003 році. Основними елементами комплексу є пам'ятник Степану Бандері та стелла української державності - тризуб з рельєфами і тріумфальна арка на чотирьох опорах. Сам пам’ятник, вартість якого склала 400 тис. гривень, урочисто відкрили 13 жовтня 2007 року. Зрозуміло, що до 1 січня 2009 року планують завершити будівництво всього меморіального комплексу. Загальна вартість будівництва складає 8,6 млн. грн. Зазначимо, що спорудження пам’ятника ведеться як за рахунок благодійних, так і державних коштів.
А ось мешканці Івано-Франківська нині не поспішають давати кошти на спорудження пам’ятника Степанові Бандері. Наразі на благодійному рахунку, відкритому ще у березні цього року для зведення пам’ятки провіднику ОУН, лише 155 тис. грн. Як повідомляє мерія Івано-Франківська, орієнтовна вартість проекту – 7 млн. грн. Він передбачає спорудження музею – близько 650 квадратних метрів, установлення хреста і скульптури Степана Бандери на Європейській площі міста. Роботи, незрозуміло за чий рахунок, планують завершити до 1 січня 2009 року – 100-річчя від дня народження Степана Бандери. Схожа ситуація і в Тернополі, де рахунок теж відкритий, але грошей на ньому катастрофічно мало для того, щоб виконати запланований об’єм робіт. Проте, надіємось, що лучани виявляться свідомішими і питання - «де шукати потрібні кошти на спорудження пам’ятника провідникові ОУН-УПА?» для нас не буде питанням. Дуже хотілося б, щоб заклики та ініціативи центральних і місцевих органів влади знаходили таки своє реальне відображення в українському суспільстві, і щоб люди мали змогу бути почутими, незалежно від того, в якому контексті вони розглядають свою "історичну правду".