За рішенням Генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй щороку 9 грудня відзначається Міжнародний день боротьби з корупцією. Під егідою ООН у багатьох країнах світу проходять демонстрації, зустрічі і семінари, приурочені до Міжнародного дня боротьби з корупцією.

Конвенцію ООН проти корупції було відкрито до підписання 9 грудня 2003 року у місті Меріда, Мексика. 14 грудня 2005 року, після розміщення 30-ї ратифікаційної грамоти, Конвенція набула чинності як міжнародно-правовий документ, обов'язковий для виконання її сторонами. На сьогодні Конвенцію підписали близько 140 держав і ратифікували близько 80. Україна, Азербайджан, Білорусь, Киргизстан, Латвія, Росія, Таджикистан і Туркменістан також ратифікували цю угоду.
Метою Конвенції є заохочення і підтримка міжнародної співпраці у запобіганні корупції і боротьбі з нею. Міжнародними організаціями заохочуються чесність і непідкупність, відповідальність, а також належне управління громадськими справами і громадським майном.
ООН вважає, що "корупція підриває економічний розвиток, ослаблює демократичні інститути і принцип верховенства закону, порушує громадський порядок і руйнує довіру суспільства, тим самим даючи можливість процвітати організованій злочинності, тероризму і іншим загрозам безпеки людини". Держави домовилися зміцнювати міжнародну співпрацю у боротьбі з цією проблемою.
Наскільки якісно та ефективно здійснюється така боротьба та якими методами вона викорінюється в нашому суспільстві – це окреме питання, яке на даний час постає як риторичне. Адже, Україна грузне в хабарах та здирництві. У рейтингу корумпованості, що його оприлюднила відома громадська організація з Німеччини, наша держава посіла 134 місце з майже двох сотень. Торік була на 16 сходинок вище. Оцінювали держави за десятибальною шкалою. Що менше пунктів, то гірше. Україна має індекс – 2,5 через непрозорість антикорупційних дій та їхню вибірковість.

На превеликий жаль, сьогоднішні реалії змушують констатувати той факт, що часто зі словом «хабар» український школяр знайомиться вже в молодших класах, разом із табличкою множення засвоюючи ще одну «необхідну» в наших реаліях істину. А далі — життя знову дає свої уроки: диплом можна купити… влаштуватись, навіть, працювати не за спеціальністю! А потім, подякувавши за успішну соціалізацію, піде «фахівець» на робоче місце, де, найчастіше поверне собі все витрачене раніше з дивідендами. Ось тільки якість його послуг не покращується.
Боротьбу із корупцією потрібно здійснювати не популістськими державними проектами, а реальними кроками, які повинні розпочинатись із свідомого розуміння того, які наслідки несе за собою ця «хвороба» суспільства.