Свій погляд на розвиток політичного процесу, роль у ньому місцевої влади та наші перспективи через призму останніх подій висловлює Олександр Курилюк, голова Старовижівської районної організації Партії регіонів, депутат районної ради.

- Олександре Івановичу, коли Ви прийшли в партію і чим тоді керувалися?
- В партію я прийшов у квітні 2005 року, скоріше з уже принципових міркувань. Була можливість побачити місцевий авангард «революції», його примітивізм, все порівняти, зважити і зробити висновок.
Політикою цікавлюсь давно, як і державним управлінням, завжди хотілось себе в чомусь попробувати, щось реалізувати в цій сфері. А визначальним став 2004 рік, президентські вибори і все що робилося тоді теперішніми владними «демократами». Після масових чисток та безпідставних звільнень в органах влади хотілося довести, що ми тоді були праві, що спланованими технологіями людей просто обманули. 
Я і сьогодні стверджую, тоді штаби Віктора Януковича працювали досить чітко в технологічному плані, намагалися організувати конкурентну боротьбу в рамках виборчого законодавства, були цікаві проекти, тоді як у наших місцевих опонентів закон був не писаний, ігнорували все, їхні дії були спрямовані на провокацію. Підтвердженням цьому є та незначна перевага у третьому турі, яку під шаленим пресингом здобув нинішній президент.
Були звичайно і нікому не потрібні кроки з боку окремих представників тодішньої влади, що лише зашкодили. До речі, багато таких борців вже на наступний день після другого туру виборів стояли з помаранчевими шаликами і виголошували палкі промови про майбутню владу. Зрештою пристосуванців та кон’юнктурників у нас завжди вистачало, сьогодні вони вже розбудовують інші політичні сили.
Та люди багато що переосмислюють і роблять висновки. Сьогоднішні непрості реалії змушують це робити.
- Ви не шкодуєте що сталося саме так, пройшло чотири роки?
- Та ні, нам треба було через це пройти, лише прикро що ми втратили шанс дійсно щось змінити в цій країні. Ми тоді могли б піти шляхом стабільного розвитку, чогось досягти, як, наприклад, Росія чи Білорусь. А так маємо безліч проблем, розчарування людей і непривабливу перспективу. Влада встигла розсваритися зі своїми сусідами, зруйнувати напрацьоване роками важкими зусиллями в економіці, а натомість не запропонувала нічого, крім якогось незрозумілого патріотизму і трактування історії на свій розсуд.

- Що заважало владі працювати цілий рік, адже було стільки обіцянок рік тому?
- Заважала сама влада, а правильніше, боротьба за абсолютну владу між колишніми соратниками. У 2007 президент усіх запевняв, що нова Верховна рада буде кращою, нова влада буде ефективною. Натомість отримали дешевий популізм та непрофесійний уряд, які створили багато проблем.  
Усе це ми маємо від цілковитої безвідповідальності і професійної нездатності нині діючого уряду. Ну як можуть авантюристи щось запропонувати конструктивне, варто подивитися на Пинзеника з його діаграмами і на курс долара, людей обманули двічі. 
Внаслідок війни між урядом і Президентом України дуже важливі і конче потрібні країні рішення не були прийняті вчасно або зовсім не розглядалися, а тепер все намагаються вже списати на світову кризу.
- На що здатна влада на місцях, щоб запобігти наслідкам кризи?
- Важко сказати, коли проаналізувати антикризові заходи в області, то складається враження, що першими інструментами для місцевої влади є суцільний моніторинг всього і ярмарки. У нас абсолютно не контрольовані ціни, не контрольована бюрократія та повна безвідповідальність.
У нас завжди проблеми людей влада намагається пробувати вирішувати за рахунок самих людей. 
Я нещодавно брав участь у засіданні сесії районної ради, то представники НУНС і БЮТ до хрипоти в горлі пропонували зняти усі надбавки державним службовцям, працівникам апарату ради, скоротити посади, але ніхто з цих «правдоборців» не задумався, що за цими людьми стоять сім’ї, діти. 
А місцевій владі потрібно було почати з наведення елементарного порядку в державних установах, треба було б прийняти кілька заходів, які можна було б реалізувати. 
- Який вихід з цієї ситуації, чим можна зарадити поглибленню кризових процесів?
- Нам сьогодні потрібний сильний лідер, організатор, здатний сказати людям правду і взяти усю відповідальність на себе. Потрібна ефективна команда професіоналів, здатних ухвалювати найбільш оптимальні, виважені рішення.  
Потрібна зміна управлінських кадрів на місцях, бо не можуть люди, які живуть ще старими стереотипами, адекватно реагувати на сьогоднішні проблеми, бракує ініціативи, рішучості та спроможності щось робити взагалі. 
- Останнім часом точиться багато розмов про необхідність зміни еліти, її оновлення. На Вашу думку, час дійсно настав?
- Безумовно, і ми всі це повинні розуміти, тільки молоде покоління може зробити те, що потрібно. Та нехай не беруть приклад з молодого пана Яценюка, його зверхність, чванство та самовпевненість – це не ті риси, які потрібні нашим молодим людям. Зрештою вони мають усвідомлювати, що тільки вони і ніхто інший не зробить те, що потрібно. Робити його вони мають своїми руками. Тому найталановитіші молоді люди мають іти в політику, вони там дуже потрібні!

Розмову вів Андрій Волинський.