Оскільки ні заборонити, ні суттєво зменшити обсяги "некорисності" їжі неможливо, то єдиним дієвим способом впливу на ситуацію, на думку ініціаторів, може стати масштабна антиреклама такої їжі серед населення.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, майже 177 млн дітей у світі страждають на захворювання, пов'язані з надлишковою вагою. ВООЗ прогнозує, що до 2015 року з проблемою ожиріння зіткнуться 2,3 млрд людей віком понад 15 років.
Проте лише картинками соціальної реклами проблеми не вирішити. Значно реальнішим аргументом для суспільства могла б стати ситуація, коли керівництво закладу "швидкої їжі" понесло б серйозну відповідальність через отруєння людини. Теоретично, постраждалий повинен звернутися до закладу, де його здоров'ю завдали шкоди. Якщо керівництво відмовилося сприяти вирішенню проблеми людини, можна сміливо писати скаргу до управління зі справ захисту споживачів або ж до санепідемстанції - на власний розсуд. Відтак ці служби розпочинають перевірку закладу харчування.
Як виявилося, до санепідемстанцій рідко звертаються люди, які б поскаржилася на керівництво бару чи кафе, в якому отруїлася. І це тоді, коли до лікарень потрапляють десятки людей з харчовими отруєннями, а діти після свята у "фастфуді" деколи взагалі опиняються у критичному стані.
Інша справа, що небезпека вживання такої їжі не зникає. Найчастіше такі страви є небезпечними для здоров'я через способи її приготування. Але це вже - поза межами компетенції управління.
То чому ж не заборонити у Луцьку продаж шаурми, біляшів та хот-догів як і загалом  реалізацію  готової  їжі на вулицях поза стаціонарними закладами торгівлі.
Головними наслідками "швидкого" харчування лікарі майже одноголосно називають розвиток серцево-судинних захворювань і порушення обміну речовин. Споживаючи таку їжу, людина насправді не наїдається, а лише ненадовго втамовує голод.  Для дітей особливо шкідливими є картопля-фрі та чипси, які містять збудники онкологічних захворювань - канцерогени. Натомість вітамінів і мікроелементів у такій їжі майже немає.