В останній день зими, 28 лютого в Луцьку під час круглого столу оцінювали роботу нової місцевої влади протягом 100 днів каденції. Аналітики ЦПАВК запросили до обговорення міських обранців, журналістів та експертів. Прозвучало багато думок стосовно того, яким чином ситуація складається нині і як могла скластися, втім, від розмов не легшає, а спостерігачі та й пересічні громадяни помічають, що обласний центр вже й близько не можна назвати містом з найкращим благоустроєм. Хто винен? І що робити? Відповідь під час круглого столу можна було чути хіба що на перше запитання.

Експерти виконали вагому роботу і підготували ґрунтовне дослідження, яке стосувалося 100 днів роботи пана Романюка на посаді мера. Як з’ясувалося, нині мер значить доволі небагато без своєї команди. Про деталі роботи депутатів зсередини ми поспілкувалися з Іваном Смоленгом, депутатом Луцької міської ради другого скликання та головою міської організації Партії регіонів.

- Іване Павловичу, це ваша друга каденція як депутата міської ради. З огляду на це Ви вже можете певним чином прогнозувати події. Під час круглого столу оцінювали сто днів не лише мера, а й нової влади в цілому. Які коментарі Ви могли б зробити в даному контексті?

- На сьогоднішній день про якусь роботу говорити важко і недоречно. Протягом цих трьох місяців єдина активність, яка спостерігалася, і була для окремих фракцій справді результативною, то це - кулуарна робота з розподілу посад та крісел. Все це назвати здобутками, як на мене, було б не правильно. Давайте все називати своїми іменами. Активне задоволення «шкурних» інтересів окремими фракціями, які отримавши владу забули про передвиборчі обіцянки, натомість почали працевлаштовувати своїх однопартійців та здобутки у роботі в інтересах громади – це зовсім інші речі. Активно втягує у «свою» гру депутатська більшість і новообраного мера. Про інструмент впливу на Миколу Романюка секретар міської ради розповів «Волинській правді» одразу після виборів, цитую: «24 голосів плюс «Свобода» – і ми матимемо більшість та можемо відправити міського голову у відставку… Це не тиск на міського голову, а спроба дати зрозуміти наші можливості». Ось таким чином і маніпулюють головою, останній - піддається. Чому? Це вже мені невідомо.

- З усього видно, що Ви не надто позитивно оцінюєте перші кроки мера. Втім, під час круглого столу Партію регіонів визначили як таку, до якої тяжіє градоначальник?

- Цікаво, на підставі чого аналітики зробили такі висновки? Якби це було так - пан Романюк голосував би з нами в унісон, насправді з приводу того самого «бандерівського» питання він має свою думку. Якби мер тяжів до Партії регіонів - це було б помітно і по займаних нами посадах. Що маємо насправді? Наша фракція навіть не отримала головування у жодній депутатській комісії. То де логіка у таких висновків? «Батьківщина» пов’язала його по рукам та ногам, а він душею з нами? Маячня! Чесно, інколи я не розумію логіки його кроків, але я думаю, він усвідомлює, що б він не робив, з ким би не «співпрацював» - відповідальність у кінцевому результаті лежатиме не на депутатській більшості чи меншості, не на членах виконкому чи його підлеглих – а саме на ньому. Надіюсь, скоро Микола Романюк зробить певні висновки і не буде таким прогнозованим.

Продовжуючи тему прихильності мера до Партії регіонів, то тут я переконаний, що це черговий міф, створений для того, аби відвернути увагу від основних процесів, які відбуваються сьогодні у міськраді. Адже набагато простіше сказати, що винен мер разом зі своєю «опорою», до якої віднесли кілька мало чисельних фракцій міськради.

Ми завжди готові підтримувати і мера і більшість, але лише тоді, коли їхні пропозиції та рішення не носитимуть «шкурного» характеру і матимуть у собі здоровий глузд і будуть вигідні в першу чергу для громади нашого міста. На сьогодні ми категоричні у своїй позиції, оскільки не маємо наміру бути причетними до тих поспішних та нерозумних рішень, які приймаються тільки завдяки одному аргументу - «Батьківщина» і «Свобода» становлять у міській раді більшість. Так, ми не блокуємо трибуну коли щось нас не задовольняє, як це роблять окремі депутати обласної ради, нехтуючи при цьому інтересами громадян на користь своїх політичних амбіцій. Так, ми не вдаємося до нескінченного популізму та затягування часу роботи сесії. Свої протести ми озвучуємо коротко і один раз, за потреби виносимо їх у ЗМІ, а далі чекаємо, коли засліплена владою більшість сама ж наробить помилок і таки покаже громаді «хто є хто». Звісно, ми поважаємо вибір лучан, які на цих виборах надали перевагу одній політичній силі. Але результат своєї «плідної» роботи біло-сердечні вже мали можливість показати впродовж останніх 4 років, коли і центральна влада була їхня, і більшість теж. Що ми сьогодні з цього маємо? Маємо 200 мільйонів боргу в міському бюджеті. Тож час покаже, що буде далі.

- Скільки комісій на сьогодні очолюють представники «Батьківщини»?

- 5 комісій. І на продовження хочу зауважити, що, як я уже казав, представники Партії регіонів не очолюють жодної. Лише в комісії з питань соціального захисту, охорони здоров’я, материнства і дитинства ми маємо секретаря. Ось це яскравий приклад «демократичності та об’єктивності», який нині процвітає в міській раді. Для порівняння в обласній раді більшість, об’єднана навколо Партії регіонів, надала головування у 3-х комісіях «Батьківщині» та у 2-х «Свободі». Думаю, коментарі тут зайві. Для того, щоб було зрозуміло чому я зробив на цьому окремий наголос, детальніше зупинюся на схемі роботи комісії. Наприклад, є проект рішення і після обговорення на комісії воно приймається більшістю членів як таке, що виноситься на сесію. Далі, оскільки більшість у комісіях це «Свобода» та «Батьківщина», то відповідно рішення, хочемо ми того чи ні, проходять на сесію. А там все просто: згадані фракції становлять беззаперечну більшість і можуть голосувати за все, що заманеться, ми можемо виступати, обурюватися, але на процес ухвалення рішень це жодним чином не впливає, оскільки ціна цих питань занадто висока у грошовому еквіваленті звичайно ж.

- Натомість, під час круглого столу Григорій Пустовіт, секретар міської ради, декларував, що більшість очолювана ним намагається вислухати та врахувати думку усіх обранців?

- З його боку було б нерозумно казати щось інше, але слова і реальні вчинки – це дві різні ситуації. Останній беззаперечний приклад нехтування думкою меншості - голосування за створення КП «Луцькреклама».

- До питання створення «Луцькреклами» ми ще обов’язково повернемося, хотілося б продовжити розмову, стосовно команди найчисленнішої фракції. Секретар міськради Пустовіт сказав, цитую: «У нас дуже яскраві депутати, справжні особистості. Представники попередньої каденції були зовсім іншими». Ви депутат минулої каденції, які Ваші враження від нинішнього скликання.

- Знаєте, під час круглого столу я запитав пана Григорія, хто ці яскраві особистості, про яких він говорив. Відповіді я так і не отримав. Можливо, для нового секретаря ради яскравість депутата залежить від його статків? Думаю, ми спільно із ЗМІ започаткуємо проект, в якому дамо детальну характеристику усім тим, хто прийшов керувати Луцьком і тоді мешканці зможуть дати собі відповіді на всі запитання: чому неприбрані тротуари і на запитання, чому дороги в такому стані тощо. А запитань буде, повірте, чим далі, тим більше.

- Наскільки я пам’ятаю, ситуація з формуванням остаточного складу виконкомому була доволі непростою. Микола Романюк довго думав, відкладав рішення, втім, «Батьківщині» все ж вдалося досягнути результату і протиснути Юрія Бондарука у виконком. Вам відомі деталі цих подій?

- Власне ця обставина із призначенням членів виконкому дуже яскраво характеризує і мера, і депутатську більшість. Коли Микола Романюк занадто довго вагався із введенням до складу виконкому юриста виборчого штабу «Батьківщини» Юрія Бондарука, відповідно у «Батьківщини» не було впевненості, що їх протеже підтримають і депутати під час голосування, а відтак не набрання необхідної кількості голосів – назавжди закрило б дорогу до виконкому родичу одного з депутатів більшості.

Аби не зазнати фіаско - вирішили «дотиснути» це питання дещо іншим шляхом. «Батьківщина» запропонувала висловити недовіру діючому члену виконкому Володимиру Гунчику, мотивуючи це тим, що він пропускав засідання виконкому, хоча, повірте, в цьому він не особливий. Це питання навіть було винесене на порядок денний сесії. Але під час перерви секретар міськради відвідав кабінет Романюка, висунув свої умови, які полягали в тому, що Гунчика вони не чіпатимуть, за умови введення до членів виконкому «біло-сердечного» юриста. І вже після перерви «завдяки» такому тиску дане рішення було підтримане. Таким чином двоє братів Бондаруків уже займають доволі ласі посади у міськраді. Один, Роман, депутат міськради – заступник голови земельної комісії (до речі, вона складається із 3-х представників «Батьківщини», і по одному від «Свободи» та «Нашої України»), інший – Юрій – віднедавна член виконкому. Хтось може запитати, а чим же привабливе місце у виконкомі?

То я відповім, існує проект рішення, згідно з яким земельні питання міської громади будуть у компетенції виконкому. І тут навіть на перспективу у «Батьківщини» все «схвачено». Вам це не нагадує формування кланів? Адже за такого зручного тандему невирішених питань у «Батьківщини» відтепер просто не існує. Тільки суто особистих, інтереси громади сюди не входять. Що стосуватиметься виконання передвиборчих обіцянок – сценарій у більшості один, мовляв, влада у Києві вкручує всі гайки, зв’язує нас по руках та ногах, вибачайте, шановні лучани, але ми не спроможні щось змінити, всі заважають.

- Депутати від «Свободи» під час круглого столу нарікали на те, що обранці від інших фракцій лобіюють власні бізнес-інтереси?

- В даному контексті конкретно по «Свободі» прошу пригадати інцидент з баром «Черрі», який належить саме багатію-«свободівцю». Нагадаю, що для вирішення даного питання була створена «незаангажована» тимчасова комісія, яку очолив знову ж таки «свободівець» Анрій Калахан і увійшли до неї представники «Батьківщини» і тієї ж «Свободи». «Детально вивчивши ситуацію», депутати, незважаючи на численні скарги мешканців, вирішили за доцільне, щоб нічний заклад працював не до 23 години, як це має бути у випадку, коли заклад у житловому будинку, а до 4:00. Вже від самого початку було зрозуміло, що делегувати комісію у такому складі ревізувати роботу клубу – це те саме, що поставити лиса стерегти курей. Про об’єктивність тут навіть не йдеться. Відтак, чиї бізнес інтереси в даному випадку лобіюються?

- Хотілося б детальніше зупинитися на запитанні щодо створення комунального підприємства «Луцькреклама» Минула каденція його ліквідувала, нинішня воскрешає. Ваша фракція цього рішення не підтримали. Поясніть чому?

- Перед тим, як ліквідувати це комунальне підприємство депутати дуже ретельно його вивчали. Зваживши всі за і проти, вони дійшли до висновку, що підприємство є збитковим для бюджету і вирішило закріпити окремий відділ за департаментом підприємництва, в даному випадку це було набагато економніше. На останній сесії було вирішено лише закріпити за департаментом додаткових інспекторів з реклами. Втім, частина друга цієї ж сесії продемонструвала уже зовсім іншу картину. Після вихідних щось кардинально змінило думку більшості. В кулуарах уже вималювались прізвища директора і заступника, один з них, зрозуміло, від «Батьківщини», інший від «Свободи». Завдяки таким домовленостям це рішення їм, звичайно, ж вдалося протиснути і наша думка тут жодним чином не враховувалася.

- Чим Ви мотивуєте таку категоричність. Адже лобісти рішення стверджують, що таким чином можна буде залучити додаткові кошти до бюджету?

- Думаю, вам відомо, що доволі часто криється за добрими намірами. Я маю конкретні цифри, які вказують на абсурдність та збитковість цього рішення. Вуалюється це доволі красиво: збільшення робочих місць, додаткові надходження до бюджету тощо. А насправді є ось що: на останній сесії голова бюджетної комісії повідомив, що на сьогодні від «Луцькреклами» надходить до бюджету 1 млн 350 тисяч гривень. Якщо ми на сьогоднішній день знову відкриваємо комунальне підприємство, то для цього потрібно буде закупити оргтехніку, дати зарплату, техніку для монтажу і благоустрою біля рекламних щитів і виходить цікава арифметика, - з цих 1 млн 350 тис. більша частина буде витрачатися лише на утримання самої «Луцькреклами». Скажіть, де тут вигода? Це не що інше, як прилаштування своїх людей. Я прекрасно розумію, що на виборчу кампанію були витрачені чималі кошти. Але я хотів би звернутися до більшості у міськраді: не потрібно ж так нахабніти і намагатися повернути ці кошти протягом року, розтягніть процес хоча б на чотири, бо місто просто не виживе з такими апетитами своїх обранців.

- В чому причина такої тривалості сесійних засідань? Адже ще ніколи сесія не тривала по три дні?

- Це інакше аніж абсурдом назвати важко. Складається враження, що це не сесійна зала, а ток-шоу «Маленька політика». Я не розумію, чому у представників «Свободи» та «Батьківщини» виникає стільки запитань по тих рішеннях, які вони самі вносили на розгляд сесії, після попереднього їхнього вивчення на комісіях. Виходить, що вони своїм же не довіряють? До того ж взагалі незрозуміло, навіщо потрібні постійні комісії, якщо вони повторно відбуваються прямо під час сесії?

- Можливо, причина полягає в тому, що у зв’язку з присутністю ЗМІ є можливість задурно «засвітитися»? До речі, під час круглого столу, представник «Батьківщини» Осіпов запропонував заборонити трансляцію сесії по «Аверсу». Можливо - це вихід?

- Тут можна двояко поставитися до ситуації. З одного боку, і я говорив про це на сесії, тоді коли ЗМІ залишають залу, робота хоч і не починається, але виступів меншає, просто артисти втрачають публіку і далі процес їх цікавити перестає. А з іншого – я не бачу нічого поганого в тому, щоб громада мала змогу бачити це дійство. Адже тоді можна зрозуміти хто є хто, і хто за чим прийшов у владу. Якщо окремі депутати не мають інших інформаційних приводів заявити про себе, окрім як у сесійній залі, то це, звичайно, прикро, але для інших, хто звик мислити і діяти чітко повірте, кожна сесія – це випробування.

- Чи хотіли б ви на звершення побажати щось депутатам з протилежного табору?

- Передусім хотів би побажати дещо стримувати свої амбіції, бо на мою думку міськрада – це не те місце, де їх потрібно демонструвати. Активніше йти на компроміс, і пам’ятати, що ми прийшли вирішувати не особисті питання, а захищати інтереси громади, яка за нас голосувала.

Розмовляла Лариса Кузнєцова